5.1. Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

5.2. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

5.3. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Коментар:

1. У ПК законодавець оперує великою кількістю різноманітних понять, положень, термінів. Частина з них належить до фінансово-правової термінології, а інші - це категорії цивільного, господарського, адміністративного права тощо, визначення яких містяться в Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України, законах України.

Положення коментованої статті є досить важливими при врегулюванні колізій, що виникають на практиці при застосуванні понять і термінів, закріплених в ПК. В умовах недосконалості правового понятійного апарату окремі поняття та категорії застосовуються у різних нормативно-правових актах у відмінному значенні. Наприклад, є відмінності у визначенні поняття "господарська діяльність" у ст. 3 Господарського кодексу України та в пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК.

В ст. 185 ПК при визначенні об'єкта податку на додану вартість вживається термін "постачання товарів", зміст якого розкрито в пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК. Якщо ми звернемось до Цивільного кодексу України (наприклад, ст. 712 "Договір поставки", ст. 714 "Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу") чи до Господарського кодексу України (ст. 265 "Договір поставки"), то вбачаємо суттєві відмінності у розкритті даного поняття.

2. Законодавець з метою однозначного застосування норм ПК та уникнення юридичних колізій проголосив у ст. 5 ряд правил, за якими:

1) при врегулюванні відносин, що підпадають під сферу дії ПК (сфера дії ПК визначена в ст. 1), поняття, положення, терміни застосовуються у тому значенні, у якому вони закріплені в ПК, а не в іншому нормативно-правовому акті України.

Якщо в окремих нормативно-правових актах той чи інший термін, поняття вживаються у різних значеннях, що є суперечливими, то з метою оподаткування терміни і поняття застосовуються у значенні, яке міститься в ПК. Особливу увагу слід звернути на положення ст. 14 ПК, в якій закріплено основні терміни, поняття, які використовуються в сфері оподаткування;

2) при врегулюванні податкових відносин залишається незмінним значення тих понять та термінів, зміст яких розкрито не в ПК, а в інших законах України. Наприклад, при регулюванні податку на доходи фізичних осіб законодавець, визначаючи об'єкт оподаткування, в ст. 165 називає доходи, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу. Вказана стаття містить посилання на такі терміни як "житлові субсидії", "аліменти" тощо. В ПК ці поняття не розкриваються і застосовуються у тому значенні, в якому їх закріплено в інших законах України.