Стаття 256(7). Вихованці дитячого будинку сімейного типу

1. Вихованцями дитячого будинку сімейного типу є діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.

2. На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Згода дитини на влаштування її до дитячого будинку сімейного типу з'ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, у присутності батьків-вихователів і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.

3. Вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I - IV рівнів акредитації - до його закінчення.

4. За вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до дитячого будинку сімейного типу.

5. Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров'ю та моральному вихованню.

Коментар:

1. Комплектування дитячого будинку сімейного типу обмежено у часі. Чинним законодавством встановлено, що дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня його створення. Контроль за його комплектуванням здійснює місцева служба у справах дітей (постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 564 "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу").

До дитячого будинку сімейного типу може бути передана на виховання та проживання дитина, яка має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Дитина, передана для сімейного виховання та спільного проживання в дитячий будинок сімейного типу, набуває статус вихованця і з цього часу може користуватися обсягом прав вихованця.

Задля збереження родинних зв'язків законодавчо встановленні, що у першу чергу до дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом.

Оскільки головною метою створення дитячого будинку сімейного типу є надання повноцінного сімейного виховання, значної уваги приділено і віковому цензу вихованців та батьків-вихователів. Передача дітей проводиться з урахуванням часу досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку з таким розрахунком, щоб на момент досягнення обома батьками вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках, за згодою сторін, дитячий будинок сімейного типу може функціонувати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більше ніж протягом п'яти років.

2. У ч. 2 коментованої статті зазначено, що на влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Така вимога закону цілком зрозуміла, оскільки виховання дитини в дитячому будинку сімейного типу пов'язано із особистим сприйняттям дитиною та батьками-вихователями один одного. Лише за умови взаєморозуміння батьків з дітьми, та відсутності конфліктних стосунків дітей та батьків можливо уникнути несприятливих умов в дитячому будинку сімейного типу. Саме тому в ч. 2 ст. 2567 СК зазначено, що і у дитини є право висловити свою думку стосовно можливості або доцільності передання її на виховання в дитячий будинок сімейного типу. Більш того, для вирішення будь-яких соціальних питань та для забезпечення ефективного функціонування дитячого будинку сімейного типу за дитячим будинком сімейного типу закріплюється фахівець, який надає допомогу як вихованцям, так і батькам-вихователям (наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 31.10.2006 N 3685 "Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу").

Закон вимагає, щоб думка дитини була заслухана в присутності службової особи, батьків-вихователів і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ. У коментованій статті не зазначено всього переліку документів, які повинні бути складенні у разі передачі дитини до дитячого будинку сімейного типу.

3. Законодавчо передбачено, що вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення повноліття (18-річного віку). Норма, закріплена в п. 3 ст. 2567 СК гарантує дітям, які виховуються в дитячому будинку сімейного типу, можливість для розвитку своїх здібностей, отримання освіти, здобуття певної професії. Тому, у разі, якщо дитина, бажаючи здобути певну спеціальність, вступить на навчання до професійно-технічних, вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації, вона може зберігати статус вихованця дитячого будинку сімейного типу до закінчення цього навчального закладу.

4. За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать вихованцям, як пенсія, аліменти чи інші види державної допомоги, переходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання вихованців.

Для запобігання зловживань з боку батьків-вихователів контроль за використанням коштів покладено на орган опіки та піклування та соціального працівника, який здійснює соціальний супровід вихованців. У тому випадку, коли діти є власниками житла або мають право на користування житловим приміщенням, є власниками будь-якого іншого майна, органи опіки та піклування повинні забезпечити збереження житла та майна вихованців за місцем його знаходження. Виплата цих коштів здійснюється у відповідності до наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 07.06.2007 N 2006 "Про затвердження Порядку інформування про призначення державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" чи припинення їх виплати у 2008 році".

5. Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями та за участю соціального працівника, який здійснює соціальне супроводження.