1. За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи заохочення у виді подяки або дострокового зняття раніше накладеного стягнення.

2. За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани або поміщення в карцер строком до десяти діб.

3. Порядок застосування заходів заохочення та стягнення щодо осіб, засуджених до арешту, регулюється цим Кодексом і здійснюється начальником арештного дому чи його заступником. Стягнення у виді поміщення в карцер застосовується за постановою начальника арештного дому.

Коментар:

Стаття, що коментується, передбачає застосування до засуджених заходів заохочення та стягнення у порядку, передбаченому законодавством.

За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися засоби заохочення у вигляді подяки або дострокового зняття раніше накладеного стягнення.

За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, може застосовуватися стягнення у вигляді догани чи поміщення в карцер строком до 10 діб.

Заохочення і стягнення використовуються як інструменти стимулювання належної поведінки засуджених. Заохочення в даному випадку розглядається як усунення обмежень, пов'язаних з покаранням. Єдиною підставою заохочення засуджених до арешту є їхня сумлінна поведінка. Вид заохочення повинний відповідати характеру і тривалості сумлінної поведінки засудженого.

За загальним правилом, заохочення практикується лише при відсутності стягнень, тому, наприклад, перш ніж оголосити подяку, варто зняти з засудженого раніше накладене стягнення, якщо таке є. Кількість заохочень не регламентується і визначається конкретною ситуацією.

Стягнення є заходом виховного впливу, що виражається в накладенні додаткових обмежень на засудженого. Єдина підстава накладення стягнення - порушення засудженим установленого порядку відбування покарання. Стягнення повинне відповідати характеру допущеного засудженим порушення.

Порушення встановленого порядку відбування покарання означає невідповідність поводження засудженого вимогам внутрішнього розпорядку, тобто порушення режиму відбування покарання, встановленого в арештному будинку.

Порядок застосування заходів заохочення та стягнення щодо осіб, засуджених до арешту, регулюється КВК України і здійснюється начальником арештного дому чи його заступником.

Засуджені несуть матеріальну відповідальність за завдані ними збитки відповідно до чинного законодавства України.