1. Вербування, озброєння, навчання особи з метою вчинення терористичного акту, а так само використання особи з цією метою - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Коментар:

1. За своєю суттю посягання, передбачене ст. 2584, являє собою пособництво у злочині, передбаченому ст. 258, яке виділене у спеціальній статті Особливої частини КК.

2. Об'єктивна сторона злочину включає в себе дії, спрямовані на допомогу (сприяння) у вчиненні терористичного акту, що полягають у:

1) вербуванні;

2) фінансуванні;

3) матеріальному забезпеченні;

4) озброєнні;

5) навчанні особи;

6) використанні особи.

Вербування особи означає залучення її до вчинення терористичного акту за винагороду (на відміну від втягнення (ст. 2581), яке здійснюється шляхом використання інших засобів впливу на свідомість особи). Воно охоплює собою пошук осіб, які схильні до участі в терористичному акті з метою отримання за це оплати, перемовини з ними про умови виконання певних завдань терористичного характеру, оплату винагороди тощо.

Фінансування означає надання грошових коштів, а матеріальне забезпечення - інших матеріальних засобів (приміщень, транспорту, зв'язку), для використання в ході підготовки, проведення, убезпечення учасників терористичного акту.

Озброєння передбачає надання вогнепальної чи холодної зброї, вибухових речовин, вибухових пристроїв тощо з метою вчинення терористичного акту.

Навчання полягає у передачі знань, навичок, необхідних для використання при вчиненні терористичного акту. Воно охоплює проведення занять, підготовку посібників, інструкцій чи інших методичних матеріалів з особами, які будуть вчиняти терористичний акт (виконувати його об'єктивну сторону, допомагати у проведенні, укривати учасників після вчинення посягання тощо).

Використання особи - надання сприяння у вчиненні терористичного акту шляхом залучення іншої особи до виконання його об'єктивної сторони, або ж до вербування, фінансування, матеріального забезпечення, озброєння, навчання учасників терористичного акту. При цьому можливо, що особа, яку використовують, і не поінформована щодо призначення своїх дій - того, що її поведінка об'єктивно сприяє вчиненню терористичного акту.

3. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Винний знає, що його дії полягають у наданні допомоги, необхідної для вчинення терористичного акту, а отже усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх діянь. Він передбачає, що такі його діяння призводять до того, що стане можливим вчинення терористичного акту іншими особами, а тим самим і заподіюється шкода громадській безпеці. Усвідомлюючи неминучість таких наслідків, винний бажає їх або ж байдуже ставиться до них.

4. Кваліфікуючі ознаки цього злочину такі самі, як і передбачені ч. 2 ст. 2581 (див. коментар до цієї статті).

* * *

Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму від 16 травня 2005 р. Ратифікована Україною 31 липня 2006 р.

Протокол, що доповнює Європейську конвенцію про боротьбу з тероризмом, від 15 травня 2003 р. Ратифікований Україною 20 вересня 2006 р.

Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму від 9 грудня 1999 р. Ратифікована Україною 12 вересня 2002 р.