Ухилення від призову за мобілізацією -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Коментар:

1. Своєчасне та швидке проведення мобілізації є запорукою ефективного відбиття воєнного нападу на країну або виконання Україною відповідних міжнародних зобов'язань по спільній обороні від агресора. Тому ухилення від призову до лав Збройних Сил України військовозобов'язаних контингентів в умовах таких, що розпочалися або передбачаються, воєнних дій, створює серйозну загрозу для безпеки держави у сфері оборони.

Мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація в Україні може проводитися відкрито чи приховано і може бути загальною або частковою, а також цільовою. Цільова мобілізація може проводитись у мирний час - з метою ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф. Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Під час мобілізації громадяни, які підлягають призову на військову службу, зобов'язані з'явитися на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів).

2. Об'єкт цього злочину, а також його об'єктивна і суб'єктивна сторони збігаються з відповідними елементами складу злочину, передбаченого ст. 335. Проте, ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у нез'явленні суб'єкта не обов'язково до призовної дільниці, а й безпосередньо до військової частини, військової установи, які зазначені у повістці або наказі військового комісара. Крім того, при ухиленні від призову за мобілізацією можливі й інші способи (наприклад, незаконне отримання так званої "броні").

3. Суб'єктами злочину є громадяни України (у т. ч. й ті, які під час мобілізації перебувають за кордоном) чоловічої або жіночої статі - військовозобов'язані, що перебувають в запасі першої (військовозобов'язані, які проходили військову службу й отримали під час її проходження військово-облікову спеціальність) або другої (військовозобов'язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили її взагалі, а також військовозобов'язані-жінки) категорій (про поняття військовозобов'язаний див. коментар до ст. 401).

Щодо вікової ознаки суб'єкта цього злочину, то ним можуть бути особи віком від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду (цей граничний вік встановлено Законом "Про військовий обов'язок і військову службу").

Перелік осіб, які не можуть нести відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу, значно відрізняється від переліку осіб, які не можуть нести відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією. Так, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: а) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; б) визнані відповідно до висновку Військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії); в) чоловіки, на утриманні яких перебувають п'ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання); г) жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання); д) зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; є) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим; е) інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Підлягають виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах громадяни України, які: а) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби; б) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів; в) визнані Військово-лікарською комісією непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; г) досягли граничного віку перебування в запасі; д) припинили громадянство України; є) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; е) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; ж) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності. Тому такі особи також не можуть бути суб'єктами ухилення від призову за мобілізацією. Законами України можуть бути передбачені й інші категорії громадян, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

* * *

Конституція України (ст. 65, п. 20 ч. 1 ст. 106).

Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції від 4 квітня 2006 р.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в редакції від 2 березня 2005 р.

Закон України "Про оборону України" в редакції від 5 жовтня 2000 р. (статті 1, 17).

Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу. Додаток до наказу Міністерства оборони України N 1 від 4 січня 1995 р.

Інструкція з військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування. Затверджена наказом Міністерства оборони України N 166 від 27 червня 1995 р.