1. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту, а також розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, -

караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, які є власністю винної особи.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, -

караються позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, які є власністю винної особи.

Коментар:

1. Заборонені цією статтею дії визнані небезпечними, оскільки вони несуть загрозу для роботи ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, а іноді і безпосередньо завдають їм шкоди. Ці дії також створюють програмно-технічний інструментарій для вчинення діянь, передбачених ст. 361. Тому основним об'єктом даного злочину слід вважати нормальну роботу ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, а додатковим факультативним об'єктом - право власності на комп'ютерну інформацію.

2. Предметом злочину є шкідливі програмні та технічні засоби, призначені для несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку.

Шкідливі програмні та технічні засоби, операції з якими заборонені даною статтею КК, можуть мати вигляд шкідливих комп'ютерних програм або ж технічних пристроїв, які працюють з використанням таких програм. Найпоширенішими різновидами шкідливих програмних засобів, які підпадають під дію цієї статті, є:

1) комп'ютерні віруси - комп'ютерні програми, здатні після проникнення до операційної системи ЕОМ чи до АС порушити нормальну роботу комп'ютера, АС чи комп'ютерної мережі, а також знищити, пошкодити чи змінити комп'ютерну інформацію;

2) програми, призначені для нейтралізації паролів та інших засобів захисту комп'ютерних програм чи комп'ютерної інформації від несанкціонованого доступу;

3) програми-шпигуни, які після їх проникнення до певної АС, комп'ютерної мережі, операційної системи ЕОМ чи окремої комп'ютерної програми забезпечують несанкціонований доступ сторонньої особи до інформації, яка зберігається у ЕОМ, АС, мережі чи програмі або ж непомітно для власника чи законного користувача здійснюють несанкціоновану передачу такої інформації сторонній особі.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) створенні шкідливих програмних чи технічних засобів з метою їх подальшого використання, розповсюдження або збуту; 2) їх розповсюдженні; 3) їх збуті.

Створенням слід вважати як розробку (виготовлення) абсолютно нового шкідливого програмного чи технічного засобу, так і модифікацію уже існуючого засобу, наслідком якої є зміна його властивостей.

Використання шкідливих програмних чи технічних засобів - це дії, спрямовані на застосування цих засобів відповідно до їх властивостей і призначення.

Розповсюдженням шкідливих програмних чи технічних засобів є відкриття доступу до них невизначеному колу осіб, а також дії, внаслідок яких ці засоби (зокрема, комп'ютерні віруси) починають автоматично відтворюватися і поширюватися в ЕОМ, АС чи комп'ютерних мережах.

Збутом шкідливих програмних чи технічних засобів є здійснена будь-яким способом оплатна чи безоплатна передача їх у розпорядження іншої особи. Збутом слід вважати і передачу копій шкідливих програмних засобів.

Злочин, вчинений у формі створення шкідливих програмних чи технічних засобів, є закінченим з моменту завершення процесу створення хоча б одного такого засобу. У разі вчинення злочину у формі розповсюдження його слід вважати закінченим з моменту надання доступу до такого засобу іншим особам, або ж дій, після яких починається його автоматичне відтворення і поширення. У разі збуту таких засобів злочин є закінченим з моменту передачі іншій особі хоча б однієї програми чи технічного пристрою, які є шкідливими програмними чи технічними засобами.

У випадку використання особою раніше створеного нею шкідливого програмного чи технічного засобу для несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку такі дії, за умови настання відповідних наслідків, мають кваліфікуватись як сукупність злочинів, передбачених статтями 361 та 3611 КК.

4. Суб'єктивна сторона такого злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Особа має усвідомлювати шкідливі властивості створеного, поширеного чи збутого нею програмного чи технічного засобу. Для вчинення злочину у формі створення шкідливого програмного чи технічного засобу обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є мета подальшого використання, розповсюдження або збуту такого засобу.

5. Суб'єкт злочину загальний.

6. Кваліфікуючі ознаки цього злочину збігаються з кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ст. 361 (див. коментар до 361 статті).

7. Особливістю додаткового покарання, яке застосовується до винного у вчиненні злочину, передбаченого цією статтею, є те, що конфіскації підлягають будь-які належні винному програмні та технічні засоби, призначені для несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, а не лише ті, що були створені, розповсюджені чи збуті під час вчинення даного злочину.