Стаття 380. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист

Неприйняття рішення, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обґрунтованих рішень, а також невжиття, несвоєчасне вжиття достатніх заходів для безпеки працівників суду, правоохоронних органів або осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та їхніх близьких родичів службовою особою органу, на який покладено функції забезпечення безпеки зазначених осіб, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк до п'яти років.

Коментар:

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає у тому, що невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист, перешкоджає ефективному здійсненню правосуддя, ставить у небезпеку життя і здоров'я працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та їхніх близьких родичів.

2. Основним безпосереднім об'єктом злочину є інтереси правосуддя в частині забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та їхніх близьких родичів, а також нормальна діяльність зазначених органів. Його додатковим обов'язковим об'єктом може бути життя, здоров'я, майнові блага чи інші права і законні інтереси зазначених осіб.

3. Потерпілими від цього злочину виступають працівники суду, правоохоронних органів або особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, члени їхніх сімей та їхні близькі родичі.

До працівників суду належать не лише судді, а й інші працівники: помічники голів судів, помічники суддів, судові секретарі, працівники апарату судів. Про поняття працівників правоохоронних органів див. коментар до ст. 342, а про поняття близьких родичів - коментар до ст. 115. Членами сім'ї є особи, які спільно проживають і ведуть спільне господарство. До членів сім'ї, крім близьких родичів, можуть належати й особи, які перебувають на вихованні чи утриманні потерпілого. До осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, належать особи, перелічені в Кримінально-процесуальному кодексі України від 28 грудня 1960 р. і Законі України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

4. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) неприйнятті або 2) несвоєчасному прийнятті, або 3) прийнятті недостатньо обґрунтованих рішень; 4) невжитті або 5) несвоєчасному вжитті достатніх заходів для безпеки працівників суду, правоохоронних органів або осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та їхніх близьких родичів.

Йдеться про невиконання або неналежне виконання обов'язків із забезпечення безпеки щодо осіб, взятих під захист. Види спеціальних заходів забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, підстави і приводи для вжиття заходів забезпечення безпеки, порядок прийняття рішення про їх застосування, а також обов'язки щодо виконання рішень про забезпечення безпеки, передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України від 28 грудня 1960 р. і спеціальними законами.

Такі діяння утворюють склад розглядуваного злочину за умови, що вони призвели до спричинення тяжких наслідків. До тяжких наслідків можуть бути віднесені загибель особи, взятої під захист або яка мала бути взята під захист, заподіяння такій особі тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, спричинення великої майнової шкоди тощо.

5. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним може бути тільки службова особа органу, на який покладено функції забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів або осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів.

6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережністю у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

 * * *

Конституція України (статті 3, 27 - 29).

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (ст. 521).

Закон України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 р. (ст. 2).

Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" від 23 грудня 1993 р. (ст. 2).

Інструкція про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах кримінально-виконавчої системи. Затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань N 61 від 4 квітня 2005 р.

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 10 від 18 червня 1999 р. "Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві".