1. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України - караються штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2. Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження досудового розслідування або в суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Коментар:

1. Об'єктом злочину є інтереси правосуддя у частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі.

2. Об'єктивна сторона злочину полягає у відмові свідка від давання показань або відмові експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

Відмова передбачає відкритий прояв небажання свідка давати показання, а експерта чи перекладача - виконувати покладені на них обов'язки за відсутності поважних причин. Форми відмови можуть бути різними - усна, письмова тощо. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків може бути як повна, так і часткова. Відмова свідка від давання показань повинна бути незаконною. Тому кримінальна відповідальність виключається за наявності законної підстави для такої відмови (наприклад, відмова адвоката давати показання про обставини справи, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням своїх професійних обов'язків) або поважної причини для експерта (наприклад, нерозголошення відомостей, що становлять державну таємницю).

Злісне ухилення свідка, експерта чи перекладача від з'явлення в суд, органи досудового слідства чи органи дізнання, яке не має на меті відмовитись від виконання юридичного обов'язку щодо давання показань чи виконання обов'язків експерта або перекладача, не утворює складу цього злочину і тягне адміністративну відповідальність за статтями 1853 і 1854 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.

Злочин вважається закінченим з моменту доведення відмови до відома суду, органів досудового слідства, органів, що здійснюють виконавче провадження, тимчасової слідчої або тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України чи дізнання.

3. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним можуть бути тільки свідок, експерт або перекладач.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

5. Відповідно до ч. 2 ст. 385 особа не підлягає кримінальній відповідальності за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді щодо: 1) себе; 2) членів своєї сім'ї; 3) своїх близьких родичів.

Про поняття членів сім'ї і близьких родичів див. коментар до статей 115 і 380.

* * * 

Конституція України (ст. 63).

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (статті 69, 70, 77, 128).

Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. (статті 41, 58, 167).