Нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів.

Порядок розробки та затвердження нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Коментар:

До частини першої. Призначенням нормативів ГДС забруднюючих речовин є "поетапне досягнення" науково обґрунтованих значень концентрації забруднюючих речовин та показників якості води (загальнофізичних, біологічних, хімічних, радіаційних - див. ст. 37 ВК та коментар до неї) і санітарно-гігієнічних норм (див. коментар до ч. 1 ст. 36 ВК) у місцях розташування джерел водопостачання та водокористування, для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини та водних екосистем. На жаль, неформалізованість вислову "поетапне досягнення" позбавляє норму чіткості і перетворює її на декларацію.

Щодо правової природи нормативів ГДС див. коментар до відповідного визначення у ст. 1, а також ст. 70 ВК та коментар до неї.

До частини другої. Порядок розробки та затвердження нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються, визначено ПКМУ від 11.09.96 N 1100 "Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується".

Відповідно до вищенаведеного п. 8 Порядку переліки забруднюючих речовин, скидання яких нормується, переглядаються та доповнюються Мінприроди і затверджуються КМ України (один раз на три роки). Замовниками розроблення нормативів ГДС забруднюючих речовин, що скидаються ними до водних об'єктів, виступають водокористувачі. Нормативи ГДС затверджуються органами Мінприроди одночасно з видачею відповідному водокористувачеві дозволу на спеціальне водокористування.