1. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

2. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

3. Забруднені небезпечними речовинами земельні ділянки використовуються з дотриманням встановлених обмежень, вимог щодо запобігання їх небезпечному впливу на здоров'я людини та довкілля.

4. Рівень забруднення ґрунтів враховується при наданні земельних ділянок у користування, вилученні з господарського обігу та зміні характеру і режиму використання.

Коментар:

До ч. ч. 1 та 2. Заборона здійснення господарської діяльності, котра зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, передбачена і іншими нормами чинного законодавства (див., зокрема, ст. ст. 33, 40, ч. 6 ст. 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

На даний час нормативи гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у ґрунті встановлені як санітарно-гігієнічні нормативи (тобто орієнтовані на охорону життя та здоров'я лише людини). Вони закріплюються у т. з. санітарних нормах, що затверджуються Головним державним санітарним лікарем України (п. "а" ст. 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення").

На даний час "спеціально уповноважений орган у галузі екології та природних ресурсів" (Мінекоресурсів України) не здійснює встановлення нормативів ГДК.

Санітарними нормами передбачаються також нормативи гранично допустимих (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) шкідливих речовин у ґрунті:

До ч. 3. Використання забруднених небезпечними речовинами земельних ділянок, порядок поводження з ними визначений у гл. 27 ЗКУ (див. коментар до цієї глави). Крім того, норми, що встановлюють порядок використання таких земельних ділянок, передбачені і іншими актами законодавства. До таких можна віднести, наприклад, Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". Даним Законом визначено критерії віднесення територій до радіоактивно забруднених з диференціацією на чотири зони і визначено правовий режим цих територій.

До ч. 4. Врахування рівня забруднення ґрунтів при наданні земельних ділянок у користування, вилученні з господарського обігу та зміні характеру і режиму використання передбачає:

встановлення, зміну цільового призначення земель з урахуванням їх природних та набутих якісних показників (ст. 20 ЗКУ);

проведення консервації деградованих земель (ст. 171 ЗКУ);

проведення рекультивації порушених земель (ст. 166 ЗКУ);

встановлення особливостей правової охорони особливо цінних земель (ст. ст. 150, 151 ЗКУ);

визначення пріоритетності земель за певним видом цільового призначення в залежності від їх якісного стану (ст. 23 ЗКУ).