Стаття 200. Економічна оцінка земель

1. Економічна оцінка земель - це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.

2. Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення.

3. Економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі.

Коментар:

До ч. 1. Економічна оцінка земель регламентується, окрім ст. 200 ЗКУ, окремими положеннями Закону України "Про оцінку земель" (ст. 17 та ін.).

Економічна оцінка земель визначається за продуктивністю, окупністю затрат, диференційним доходом, місцезнаходженням, екологічним значенням, інженерним облаштуванням території тощо. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оцінку земель" економічна оцінка земель проводиться на землях сільськогосподарського призначення незалежно від форм власності "не рідше як один раз у 5 - 7 років" юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Таким чином, Закон фактично відносить економічну оцінку земель до землеустрою, а не до ведення державного земельного кадастру.

Слід визнати невдалим використане у Законі України "Про оцінку земель" формулювання "не рідше як один раз у 5 - 7 років". Щось у ньому явно зайве - мало б бути або "раз на 5 - 7 років", або "не рідше 5" чи "не рідше 7 років". Вважаємо, що при тлумаченні даної норми слід вважати, що законодавець мав на увазі перший варіант.

Економічна оцінка земель була проведена в Україні ще у 1988 р. і на сьогодні практично повністю втратила актуальність449.

Для оцінювання використовують такі показники, як валовий продукт землеробства, який визначає продуктивність землі, та окупність витрат, що відображує кількість виробленої продукції на одиницю витрат.

Економістами висловлюються пропозиції щодо необхідності визначення економічної оцінки землі двох видів в залежності від її призначення: чи то визначення цінності як природного ресурсу, стимулювання охорони земель, чи то визначення цінності землі як об'єкта права власності. При цьому сутність економічної оцінки землі пропонується формулювати як визначення економічного ефекту від використання різних за якістю земель шляхом врахування різниці у природних, економічних, соціальних та екологічних чинниках450.

До ч. 2. Основою для проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь є дані бонітування (див. ст. 199 ЗКУ та коментар до неї), які враховуються при визначенні екологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур, а також втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

У свою чергу, дані з економічної оцінки земель є основою при проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, при аналізі ефективності використання земель порівняно з іншими природними ресурсами та визначенні економічної придатності земель сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарських культур (ст. 5 Закону України "Про оцінку земель"). Щодо порядку проведення та вихідних даних для грошової оцінки земельної ділянки див. коментар до ст. 201 ЗКУ.

Розробниками технічної документації з економічної оцінки земель аналогічно процедурі бонітування ґрунтів є юридичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Підставою для проведення економічної оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За результатами проведення економічної оцінки земель складається технічна документація, яка підлягає державній землевпорядній експертизі. Затвердження документації, яка отримала позитивний висновок державної землевпорядної експертизи, у межах населених пунктів провадиться відповідною сільською, селищною, міською радою, за межами населених пунктів - відповідною районною радою (ст. ст. 15, 17, 21, 23 Закону України "Про оцінку земель").

До ч. 3. Одиницею виміру економічної оцінки земель є умовні кадастрові гектари або грошовий еквівалент. Зауважимо, що економічна оцінка має на меті порівняння земельних ділянок та оцінку їх стану за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі, а тому закон обґрунтовано допускає вираження такої оцінки в умовних одиницях.

З іншої сторони, економічну оцінку, проведену в грошових одиницях, не варто плутати з грошовою оцінкою земельних ділянок, призначення та визначена законом сфера застосування якої є відмінною від економічної оцінки (див. ст. 201 ЗКУ та коментар до неї).