| Про податок на добавлену вартість 20 грудня 1991 року N 2007-XII |
|
З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Дію Закону зупинено згідно з Декретом N 14-92 від 26.12.92, ВВР, 1993, N 10, ст. 78 )
Про податок на добавлену вартість
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 14, ст.184 )
( Встановити, що пільги щодо податку на добавлену вартість надаються при реалізації продукції, виконанні робіт та наданні послуг споживачам у межах України, крім експорту за вільно конвертовану валюту, якщо інше не передбачено міжурядовими угодами згідно із Законом N 2477-12 від 18.06.92 )
( Закон застосовується щодо оподаткування бартерних ( товарообмінних ) операцій в частині, яка не суперечить Декретові N 6-92 від 09.12.92 згідно з Декретом N 6-92 від 09.12.92 - виключено згідно із Законом N 3627-12 від 19.11.93, ВВР, 1993, N 49, ст.458 )
Стаття 1. Загальні положення
Податок на добавлену вартість є частиною новоствореної вартості на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, що надходить до бюджету після їх реалізації.
Стаття 2. Платники податку
1. Платниками податку на добавлену вартість є: а) підприємства та організації, які відповідно до законодавства України мають статус юридичних осіб, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, що здійснюють виробничу та іншу комерційну діяльність; б) повні товариства, що реалізують товари (роботи) та надають послуги від свого імені; в) індивідуальні (сімейні) приватні підприємства, що здійснюють виробничу та іншу комерційну діяльність; г) філіали, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств, що знаходяться на території України і самостійно реалізують товари (роботи) та надають послуги; д) міжнародні об'єднання та іноземні юридичні особи, які здійснюють виробничу та іншу комерційну діяльність на території України; е) особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, якщо обсяг реалізації їх товарів (робіт, послуг) перевищує 100 тис. карбованців за рік.
2. Підприємства та організації, вказані у підпунктах "а" - "д" пункту 1 цієї статті, надалі іменуються "підприємства".
Стаття 3. Об'єкти оподаткування 1. Об'єктами оподаткування є обороти по реалізації на території України товарів (крім імпортних), у тому числі виробничо-технічного призначення, виконаних робіт та наданих послуг. 2. Відповідно до даного Закону об'єктами оподаткування вважаються обороти по реалізації всіх товарів як власного виробництва, так і придбаних, а також обороти по: а) реалізації товарів (робіт, послуг) усередині підприємства для потреб власного споживання, витрати по яких не відносяться на собівартість виробництва (обігу), а також своїм працівникам; б) реалізації товарів (робіт, послуг) без оплати їх вартості в обмін на інші товари (роботи, послуги);
в) передачі безплатно або з частковою оплатою товарів (робіт, послуг) іншим підприємствам або фізичним особам.
Стаття 4. Оподатковуваний оборот 1. Оподатковуваний оборот обчислюється виходячи з вартості реалізованих товарів, виконаних робіт і наданих послуг. До складу цього обороту податок на добавлену вартість не включається. При визначенні оподатковуваного обороту по товарах, на які встановлено акцизний збір, до нього включається сума акцизного збору. При обміні товарами (роботами, послугами) власного виробництва або при безплатній їх передачі оборот, що підлягає оподаткуванню, обчислюється виходячи з вартості кожного товару (роботи, послуги), а при обміні покупними товарами - виходячи з їх купівельної ціни. При використанні товарів власного виробництва для потреб, не пов'язаних з виробничою діяльністю, оподатковуваний оборот обчислюється виходячи з вартості таких або аналогічних товарів, а в разі відсутності такої вартості - виходячи із собівартості, визначеної на момент здійснення обороту. При виконанні робіт чи наданні послуг для власних потреб, не пов'язаних з виробничою діяльністю, оподатковуваним оборотом є сума витрат по їх виконанню. До оподатковуваного обороту вартість зворотної тари не включається. Податок на добавлену вартість підприємствами-виготовлювачами тари сплачується у загальному порядку. При виготовленні товарів із давальницької сировини і матеріалів оподатковуваним оборотом є вартість їх обробки. При наданні туристсько-екскурсійних та оздоровчих послуг оподатковуваний оборот визначається як різниця між вартістю путівки і фактичними витратами (оплата транспорту, готелю, ресторану, екскурсій і т. ін.). 2. Для будівельних, будівельно-монтажних і ремонтних організацій оподатковуваним оборотом є вартість виконаних робіт, прийнятих замовниками. 3. При здійсненні підприємствами посередницьких послуг оподатковуваним оборотом є сума доходу, одержаного у вигляді надбавок, винагород, зборів. 4. У підприємств роздрібної торгівлі оподатковуваний оборот при реалізації товарів визначається як різниця між цінами їх реалізації і цінами, за якими вони провадять розрахунки з постачальниками, включаючи суму податку на добавлену вартість.
У такому ж порядку визначається оподатковуваний оборот при реалізації товарів на аукціонах, а також у заготівельних, постачальницько-збутових, оптових та інших організаціях - при реалізації ними товарів за цінами, що перевищують ціну покупки.
Стаття 5. Перелік товарів, робіт, послуг, звільнених від податку
Від податку на добавлену вартість звільняються: а) експорт товарів (робіт, послуг), включаючи послуги по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, перевантаженню товарів, що експортуються, та при транзиті іноземних вантажів через територію України за вільно конвертовану валюту, якщо інше не передбачено угодами між Україною та іншими державами; ( Пункт "а" статті 5 в редакції Закону N 2149-12 від 21.02.92 ) б) товари і послуги, передбачені для офіційного використання іноземних дипломатичних і прирівняних до них представництв, а також для особистого використання дипломатичного та адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи членів їх сімей, які живуть разом з ними; в) надання послуг міським пасажирським транспортом (крім таксі), а також послуг по перевезенню пасажирів приміським автомобільним, залізничним, річковим і морським транспортом; г) квартирна плата; д) вартість майна, що викуповується внаслідок роздержавлення і приватизації державної власності України, а також орендна плата орендних підприємств, створених на базі державної власності; е) операції по страхуванню і перестрахуванню, видачі і передачі позик, а також операції, що здійснюються по грошових вкладах, розрахункових, поточних та інших рахунках; є) операції, що стосуються обігу валюти, грошей і банкнотів, які є законними засобами платежу, за винятком тих, що використовуються в нумізматичних цілях, а також цінних паперів (акцій, облігацій, сертифікатів, векселів тощо); ж) реалізація поштових марок, крім колекційних, лотерейних білетів, листівок і конвертів з марками, марок державного мита та інших подібних знаків; з) дії, що виконуються уповноваженими на те органами, по яких справляється державне мито, а також послуги, що надаються членами колегії адвокатів і перекладачами іноземних мов; и) послуги у сфері народної освіти, пов'язані з учбово-виробничим процесом, курси, гуртки, секції, студії або уроки, що оплачуються безпосередньо учнями, а також послуги по утриманню дітей у дошкільних закладах, по догляду за хворими і громадянами похилого віку; і) видача, одержання патентів, авторських прав, ліцензій; ї) ритуальні послуги похоронних бюро, цвинтарів і крематоріїв, проведення обрядів та церемоній релігійними організаціями; й) послуги установ культури і мистецтва, театрально-видовищні, спортивні, культурно-освітні, розважальні заходи, крім відеопоказу; к) науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, що проводяться за рахунок державного бюджету, госпрозрахункові розробки, виконувані установами освіти, а також здійснювані протягом 1992 року інші науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи; ( Пункт "к" статті 5 в редакції Закону N 2149-12 від 21.02.92 ) л) дитяче харчування, що реалізується молочними кухнями; м) продукти харчування для хворих діабетом; н) лікарські засоби та вироби медичного призначення, які реалізуються через аптечні установи; ( Пункт "н" статті 5 в редакції Закону N 2149-12 від 21.02.92 ) о) товари спеціального призначення для інвалідів; п) учнівські зошити та підручники; р) житлово-комунальні послуги для населення: опалення, газопостачання, водопостачання, каналізація, телефонний зв'язок і радіотрансляція; ( Пункт "р" статті 5 в редакції Закону N 2149-12 від 21.02.92 ) с) вугілля та вугільні брикети; т) електроенергія; у) м'ясо худоби і птиці та напівфабрикати з нього, що реалізуються в межах України, а також обороти з продажу населенню добового молодняка птиці та молодняка худоби; ( Статтю 5 доповнено пунктом "у" згідно із Законом N 2149-12 від 21.02.92, в редакції Закону N 2334-12 від 14.05.92 ) ф) дитячі журнали, а також газети, засновані Верховною Радою України, Верховною Радою Кримської АРСР, місцевими Радами народних депутатів або трудовими колективами; ( Статтю 5 доповнено пунктом "ф" згідно із Законом N 2149-12 від 21.02.92 ) х) вартість спорудження житла для житлово-будівельних кооперативів та індивідуальних замовників, а також вартість спорудження житла та інших об'єктів соціально-культурного призначення для колгоспів, радгоспів, які здійснюються за власні кошти; роботи по благоустрою, озелененню, зовнішньому освітленню та експлуатації міських шляхів і вартість робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконуються за рахунок коштів бюджету; ( Статтю 5 доповнено пунктом "х" згідно із Законом N 2149-12 від 21.02.92 ) ц) промислові товари для дітей дошкільного віку і продукти дитячого харчування, а також послуги по пранню білизни для лікарень, шкільних та дошкільних закладів, учбових закладів та інших бюджетних установ; ( Статтю 5 доповнено пунктом "ц" згідно із Законом N 2149-12 від 21.02.92 ) ч) путівки для відпочинку і лікування (крім міжнародних); ( Статтю 5 доповнено пунктом "ч" згідно із Законом N 2149-12 від 21.02.92 )
ш) реалізація Національному банку України для Державної скарбниці республіки дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів та інших коштовностей.( Статтю 5 доповнено пунктом "ш" згідно із Законом N 2334-12 від 14.05.92 )
Стаття 6. Ставки податку і порядок зарахування його до бюджету 1. Сплата податку на добавлену вартість провадиться за ставкою в розмірі 28 відсотків до оподатковуваного обороту. При реалізації товарів (робіт, послуг) за регульованими цінами і тарифами, що включають податок, застосовується ставка в розмірі 22 відсотків.
2. Суми податку на добавлену вартість зараховуються до республіканського бюджету України та місцевих бюджетів.
Стаття 7. Порядок обчислення податку 1. Реалізація товарів (робіт, послуг) підприємствами провадиться за цінами, збільшеними на суму податку на добавлену вартість. При цьому в розрахункових документах на реалізацію товарів (робіт, послуг) сума податку вказується окремим рядком. Реалізація товарів (робіт, послуг) населенню провадиться за цінами і тарифами, що включають у себе суму податку на добавлену вартість за встановленими ставками. 2. Сума податку на добавлену вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, одержаними від покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), і сумами податку, сплаченими постачальниками за матеріальні ресурси, паливо, роботи, послуги, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу. Податок на сировину, матеріали, паливо, комплектуючі та інші вироби, що придбаються та використовуються для потреб основної діяльності, на витрати виробництва і обігу не відносяться. При цьому не виключаються із загальної податкової суми, що підлягає перерахуванню до бюджету, податки, сплачені: а) по товарах (роботах, послугах), використаних на невиробничі потреби, а також по основних засобах і нематеріальних активах (вартість майнових та інших прав, "ноу-хау", ліцензії тощо). Сплата податку по товарах (роботах, послугах), використаних на невиробничі потреби, провадиться за рахунок відповідних джерел фінансування; б) по товарах (роботах, послугах), використаних при здійсненні операцій, що звільняються від податку відповідно до пунктів "е" - "к" і "ч" статті 5 цього Закону. Суми податку, сплачені постачальникам за такі товари (роботи, послуги), відносяться на собівартість виробництва і обігу. ( Підпункт "б" пункту 2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2149-12 від 21.02.92 ) Винятком є колгоспи, радгоспи та інші сільськогосподарські підприємства, в яких суми податку на добавлену вартість по зазначених операціях підлягають зарахуванню на загальних підставах. 3. У разі якщо суми податку, сплачені постачальникам, перевищують суми податку, які підлягають сплаті до бюджету, різниця, що виникає, зараховується в рахунок чергових платежів або відшкодовується за рахунок загальних надходжень цього податку щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Аналогічний порядок заліку чи відшкодування сум податку, сплачених постачальникам, застосовується і при реалізації товарів (робіт, послуг), звільнених від сплати податку відповідно до пунктів "а" - "д", "л" - "ц" і "ш" статті 5 цього Закону. ( Абзац другий пункту 3 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2149-12 від 21.02.92, N 2334-12 від 14.05.92 )
Стаття 8. Строки сплати податку 1. Сплата податку провадиться щомісячно виходячи із фактичних оборотів по реалізації товарів (робіт, послуг) за минулий календарний місяць, не пізніше 15-го числа наступного місяця. 2. Датою здійснення обороту вважається день надходження коштів за товари (роботи, послуги) на рахунки у відділення банків, а при розрахунках готівкою - день надходження виручки до каси. Для підприємств, яким дозволено визначати строк реалізації по відвантаженню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), датою здійснення обороту вважається день їх відвантаження (виконання) та пред'явлення покупцям розрахункових документів. При безплатній передачі або обміні товарів (робіт, послуг) днем здійснення обороту є день передачі (виконання). 3. Платники податку щомісячно подають податковим органам за місцем свого знаходження декларації за встановленою формою до 15 числа місяця, наступного за звітним.
4. Міністерству фінансів України надається право встановлювати інші податкові періоди і строки сплати податку.
Стаття 9. Відповідальність платників
Платники податку та їх посадові особи несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати податку до бюджету відповідно до чинного законодавства України.
Стаття 10. Контроль за надходженням податку
Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати податку на добавлену вартість здійснюється податковими інспекціями відповідно до Закону Української РСР "Про державну податкову службу в Українській РСР" ( 509-12 ).
Стаття 11. Заключні положення 1. Розмір ставки податку на добавлену вартість, а також перелік податкових пільг, передбачених цим Законом, можуть уточнюватися Верховною Радою України при затвердженні бюджету на наступний фінансовий рік.
2. Інструкція щодо застосування цього Закону розробляється Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством фінансів України. Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 20 грудня 1991 року |
