Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України

ЗАКОН УКРАЇНИ
 

Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України
 

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 26, ст.277 )

 

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 280/97-ВР від 21.05.97, ВВР, 1997, N 24, ст.170 N 1363-XIV ( 1363-14 ) від 11.01.2000, ВВР, 2000, N 8, ст.48 N 2121-III (2121-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 5-6, ст.30 Кодексами N 2542-III ( 2542-14 ) від 21.06.2001, ВВР, 2001, N 37-38, ст.189 N 436-IV ( 436-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144 Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440 Кодексом N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 }

 

     У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР" ( 2196-12 ) Верховна Рада Українип о с т а н о в л я є:
 

     Внести зміни і доповнення до таких законодавчих актів України:

 

( Пункт 1 втратив чинність на підставі Бюджетного кодексу N 2542-III ( 2542-14 ) від 21.06.2001 )
 

( Пункт 2 втратив чинність на підставі Закону N 1363-XIV ( 1363-14 ) від 11.01.2000 )

 

     3. У Постанові Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року "Про земельну реформу" ( 563-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 10, ст.100):

     преамбулу викласти в такій редакції:
 

     "Земельна реформа є складовою частиною економічної реформи, здійснюваної в Україні у зв'язку з переходом економіки держави до ринкових відносин. Завданням цієї реформи є перерозподіл земель з одночасною передачею їх у приватну та колективну власність, а також у користування підприємствам, установам і організаціям з метою створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, раціонального використання та охорони земель";
 

     пункт 5 викласти в такій редакції:
 

     "5. Передачу земель у приватну та колективну власність, а також надання їх у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям у ході земельної реформи та закріплення їх прав власності або користування землею здійснювати в порядку, встановленому Земельним кодексом України" ( 561-12 );
 

     у пункті 6:

     слова "на володіння" замінити словом "власності";

     після слова "або" доповнити словом "право".
 

     4. В абзаці третьому пункту 5 Постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" (562-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 10, ст. 99; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 38, ст.561) слово "землеволодіння" замінити словами "власності на землю".

 

{ Пункт 5 втратив чинність на підставі Закону N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }

( Пункт 6 втратив чинність на підставі Кодексу N 436-IV ( 436-15 ) від 16.01.2003 )

  ( Пункт 7 втратив чинність на підставі Закону N 2121-III ( 2121-14 ) від 07.12.2000 )

 

     8. У частині сьомій статті 17 Закону Української РСР "Про свободу совісті та релігійні організації" ( 987-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 25, ст.283; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 20, ст. 277, N 30, ст. 418) слова "володіння і" виключити, слова "Української РСР" замінити словом "України".
 

     9. У частині другій статті 58 Закону Української РСР "Про освіту" ( 1060-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 34, ст. 451):

     слово "земель" виключити;

     доповнити реченням такого змісту: "Вилучення земельних ділянок регулюється земельним законодавством".

 

{ Пункт 10 втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010 }

 

     11. У статті 4 Закону Української РСР "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 41, ст.546):
 

     доповнити статтю після частини першої новою частиною такого змісту:

     "У державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність";

     частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою.
 

     12. У Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178, N 37, ст. 543):

     частину першу статті 22 доповнити пунктом 15 такого змісту:

     "15) звільнення від плати за землю";
 

     у статті 23:

     пункт 1 частини першої після цифри "12" доповнити цифрою "15";

     частину третю після слова "пільги" доповнити словами "крім звільнення від плати за землю";
 

     у статті 24 після слова і цифри "статті 20" поставити кому і слова "і пункту 3 статті 23" замінити словами "пунктом 15 частини першої статті 22, пунктом 3 статті 23";
 

     у пункті 8 статті 36 слова "сільськогосподарського податку", "і земельного податку" виключити;
 

     статтю 61 доповнити частиною шостою такого змісту:

     "Громадські об'єднання осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільняються від плати за землю".
 

     13. У Законі України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" ( 2114-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 20, ст. 272):
 

     у статті 10:

     пункт 1 викласти в такій редакції:

     "1. Земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди.

     Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором";
 

     пункт 5 викласти в такій редакції:

     "5. При банкрутстві підприємства землі загального користування (внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги та інші грунтозахисні насадження, гідротехнічні споруди тощо) передаються у відання відповідних місцевих Рад народних депутатів.

     Звернення стягнення на земельну ділянку за претензіями кредиторів може бути здійснено за рішенням суду, арбітражного суду лише у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення";
 

     статтю 11 викласти в такій редакції:
 

     "Стаття 11. Права власників земельних ділянок і землекористувачів
 

     Власники земельних ділянок і землекористувачі мають право:

     самостійно господарювати на землі;

     власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації;

     використовувати у встановленому порядку для потреб господарства наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також експлуатувати інші корисні властивості землі;

     зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди за погодженням з сільською, селищною, міською Радою народних депутатів. Зведення на орендованій земельній ділянці приміщень виробничого і невиробничого призначення, у тому числі житла, орендарі погоджують з сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, іншим орендодавцем;

     власності на посіви і посадки сільськогосподарських культур і насаджень;

     одержати від нового власника землі, землекористувача або місцевої Ради народних депутатів компенсацію за підвищення родючості грунтів у разі вилучення чи добровільної відмови від земельної ділянки.

     Власники землі мають право надавати належну їм земельну ділянку або її частину у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, у випадках і в порядку, передбачених земельним законодавством";
 

     статтю 12 викласти в такій редакції:
 

     "Стаття 12. Обов'язки власників земельних ділянок і землекористувачів
 

     Власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані:

     забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання;

     ефективно використовувати землю відповідно до проекту внутрігосподарського землеустрою, підвищувати родючість грунтів, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності;

     здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, передбачених статтею 84 Земельного кодексу України;

     своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за землю;

     не порушувати права власників інших земельних ділянок і землекористувачів, у тому числі орендарів;

     зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

     дотримувати режиму санітарних зон і територій, що особливо охороняються;

     додержувати правил добросусідства;

     дозволяти власникам і користувачам земельних ділянок прохід до доріг загального користування, а також для спорудження або ремонту межових знаків та споруд;

     не чинити перешкод у проведенні до суміжної земельної ділянки необхідних комунікацій;

     вживати заходів до недопущення можливості стоку дощових і стічних вод, проникнення отрутохімікатів та мінеральних добрив на суміжну земельну ділянку".
 

     14. У Законі України "Про іноземні інвестиції" ( 2198-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 26, ст. 357):
 

     у пункті "б" частини першої статті 3 слово "землі" виключити;
 

     у пункті "в" частини першої статті 4 слова "земельні ділянки" виключити;
 

     у назві і тексті статті 42 слова "землю та інші", "Земельним кодексом України та іншими" виключити.
 

( Пункт 15 втратив чинність на підставі Закону N 280/97-ВР від 21.05.97 )
 

     16. В абзаці п'ятому пункту 2 статті 11 Закону України "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 30, ст.414) слова "володіння та" виключити.
 

     17. Частину третю статті 19 Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" ( 400-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 32, ст.453) викласти в такій редакції:
 

     "Новостворені селянські (фермерські) господарства звільняються від оподаткування на 3 роки. В трудонедостатніх селах - на 5 років (крім земельного податку)".
 

     18. У частині шостій статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 36, ст.531) слова "Вони звільняються від сплати земельного податку" виключити.

 

{ Пункт 19 втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010 }

 

     20. У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" ( 2456-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 34, ст.502):
 

     у статті 49:

     частину другу виключити;

     частину третю, четверту, п'яту, шосту, сьому і восьму вважати відповідно частинами другою, третьою, четвертою, п'ятою, шостою і сьомою;

     частину п'яту викласти в такій редакції:

     "Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва регулюється Земельним кодексом та іншими законодавчими актами України";

     частину сьому викласти в такій редакції:

     "Від земельного податку звільняються заповідники, національні, дендрологічні і зоологічні парки, ботанічні сади, заказники (крім мисливських)";
 

     у статті 53:

     у частині першій слова "та відведення земельних ділянок" виключити, слова "природним заповідникам, національним природним паркам" замінити словами "природних заповідників, національних природних парків";
 

     у частині четвертій слова "і видачі документів на право користування землею" виключити.

 

 Президент України                                      Л.КРАВЧУК

 м. Київ, 5 травня 1993 року
      N 3180-XII