1. За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.

2. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Коментар:

1. Відносини, які виникають при переміщенні пасажира та багажу регулюються договором, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення (ч. 1 коментованої статті).

Із визначення поняття договору перевезення пасажира та багажу випливають його характерні риси: по-перше, сторонами договору є пасажир - фізична особа (як при перевезенні пасажира, так і його багажу) та перевізник (транспортна організація, яка відноситься, як правило, до транспорту загального користування); по-друге, договір укладається усно (при купівлі квитка) або шляхом здійснення конклюдентних дій (подача міського транспорту до зупинки, посадка пасажира в таксі, прохід через турнікети метро, здійснення платежу жетоном тощо); по-третє, договір є відплатним, однак законодавець може надати право безоплатного, пільгового проїзду окремим категоріям громадян за рахунок підприємств транспорту або відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.

Включення в єдине поняття договору перевезення як пасажира, так і багажу не дає підстав для висновку про правову єдність цих двох договорів. Крім того, юридичні їх ознаки різні: договір перевезення пасажира є консенсуальний, а договір перевезення багажу - реальний. Письмове оформлення цих договорів також різне: укладення договору перевезення пасажира підтверджується проїзним документом (квитком), а здавання пасажирами багажу, вантажобагажу - відповідно багажними, вантажобагаж ними квитанціями.

Предметом договору перевезення пасажира та багажу є надання транспортних послуг. Законодавець розрізняє основні та додаткові транспортні послуги. Так, при перевезенні пасажирів та багажу залізним транспортом основна транспортна послуга - це перевезення пасажирів у загальному, міжобласному, плацкартному, м'якому, купейному, фірмовому, підвищеного комфорту та СВ вагонах у складі швидкого та пасажирського поїзда, приміських та місцевих поїздів, перевезення багажу, вантажобагажу у багажних вагонах. При цьому під багажем слід розуміти речі та інші матеріальні цінності, що відправляються пасажиром за окрему плату за наявністю проїзних документів у багажному вагоні, що слідує у тому ж напрямку, що і пасажир, а вантажобагаж - це вантаж, що перевозиться в пасажирських і поштово-багажних поїздах (ст. 1 Закону України "Про залізничний транспорт"). А додаткова транспортна послуга - це послуга, що надається громадянам під час оформлення проїзду, приймання багажу чи вантажобагажу, перебування в поїзді чи на вокзалі, під час повернення невикористаних проїзних та перевізних документів.

До основних транспортних послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування законодавець (ст. 35 Закону України "Про автомобільний транспорт") відносить автобусні, таксі та вантажопасажирські перевезення пасажирів та багажу. Крім того, населенню можуть надаватися додаткові транспортні послуги з: а) попереднього продажу квитків; б) бронювання місць; в) замовлення квитка по телефону; г) замовлення таксі (звичайного, термінового, нічного); д) замовлення автобуса; е) переоформлення квитка та інші послуги.

При перевезенні пасажирів та багажу річковим транспортом основна транспортна послуга - це перевезення пасажирів на експресних, швидких, поштових, пасажирських та екскурсійно-туристичних судах транзитного, місцевого, приміського, внутрішньоміського слідування та судах, що працюють на переправах. А додатковою є послуга, що надається громадянам під час оформлення проїзду, приймання багажу, перебування на судні чи в порту (пристані), під час повернення невикористаних проїзних та перевізних документів.

Договір перевезення пасажира та багажу відноситься до двосторонніх договорів, тому зміст даного договору становить сукупність прав і обов'язків сторін, які передбачаються ЦК України і транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, до перевезення багажем приймаються речі пасажира, упаковані в закриті валізи, скрині, невеликі ящики, фанерні коробки, а також корзини, лантухи, вузли або паки, перев'язані залізною стрічкою або вірьовкою. Вага окремого місця не повинна бути більшою ніж 75 кг, а довжина більшою за три метри, за умови, що завантаження багажу в багажний вагон може проводитися без труднощів. При цьому, до перевезення багажем не допускаються, також: а) вогненебезпечні, наркотичні речовини; б) предмети, які можуть розповсюджувати інфекцію та поширюють сморід; в) тварини, за винятком дрібних домашніх тварин (собак, котів, птахів та ін.) в клітках або в іншій відповідній тарі, якщо це не заборонено ветеринарними правилами; г) продукти, що швидко псуються, якщо їх перевантажують на шляху прямування.

Багаж приймається у багажне відділення, як правило, не раніше ніж за добу до відправлення поїзда, з яким він має бути відправленим, а багаж, що швидко псується, - не раніше ніж за дві години до відправлення поїзда, без перевантаження на шляху прямування.

Загальна вага місць, пред'явлених для перевезення як багаж, не повинна перевищувати 200 кг на один проїзний документ або одну особу групового проїзного документа. Дипломатичний багаж приймається до перевезення без обмеження ваги. Якщо за одним проїзним документом пред'являється до перевезення багаж вагою більше 200 кг, то таке перевезення може дозволити начальник станції (вокзалу) за наявності вільного місця у багажному вагоні.

Під час здавання багажу до перевезення пасажир може оголосити його цінність. Цінність продуктів, що швидко псуються, і багажу, прийнятого в багажний вагон на зупинкових платформах (за ярликами) не оголошують.

Якщо у працівника станції, у випадку оголошення пасажиром ціни свого багажу у сумі більш як 500 грн. за місце, виник сумнів у правильності оцінки, то він має право вимагати розпакування багажу для перевірки.

2. Відповідно до ч. 2 коментованої статті, документами, що підтверджують укладення договору перевезення пасажира та багажу, є квиток та багажна квитанція. Дані документи одночасно є доказом виконання пасажиром обов'язку по оплаті проїзду та перевезення вантажу. При цьому, форми квитків та багажних квитанцій на окремих видах транспорту встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів), зокрема Міністерством транспорту України затверджені типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на окремих видах транспорту. Так, з метою безпеки авіа квитки є іменними, а в решта випадках - на пред'явника.

Щодо форми укладення договору перевезення пасажирів та багажу, то існують суперечності між позицією науковців та законодавства. Так, в юридичній літературі, як правило, міститься положення про укладення даного договору усно (при купівлі квитка) або шляхом здійснення конклюдентних дій (подача міського транспорту до зупинки, посадка пасажира в таксі тощо). При цьому доказом укладення договору є пасажирський квиток, який не можна розглядати як письмову форму договору, оскільки він не підписується сторонами. Відносно позиції законодавця щодо форми укладення договору перевезення пасажира та багажу, то він є однозначним. Наприклад, в Законі України "Про автомобільний транспорт" (ст. 52) зазначається, що договір про перевезення пасажира автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між перевізником та пасажиром у письмовій формі (пасажирський квиток, договір, квитанція тощо). При залізничному перевезенні пасажира та багажу договір укладається в письмові формі: укладення договору перевезення пасажира підтверджується проїзним документом (квитком), а здавання пасажирами багажу, вантажобагажу - відповідно багажними, вантажобагажними квитанціями.

Таким чином, договір про перевезення пасажира та багажу вважається укладеним в письмовій формі з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, при туристичних перевезеннях, перевезеннях на замовлення - з моменту посадки в автобус. Цей договір набирає чинності з моменту посадки пасажира в транспортний засіб і діє до моменту його висадки у пункті призначення.