1. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

2. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Коментар:

1. У відповідності до ч. 1 коментованої статті, строки визначаються роками, місяцями тижнями або годинами. Строк у вигляді тижня або тижнів застосовується зрідка, оскільки два з семи днів тижня здебільшого є неробочими, що ускладнює виконання господарських зобов'язань у цей період.

Цікаво відзначити, що законодавець у цьому Кодексі фактично уникає посилання на тиждень, як строк для виконання зобов'язань, а використовує для цього календарні дні. Наприклад, у нормі ч. 2 ст. 530 цього Кодексу, законодавець визначає строк для виконання зобов'язання без визначеного строку виконання, як зобов'язання, яке має бути виконане боржником у семиденний строк з дати пред'явлення вимоги кредитором (див. коментар до ст. 530 ЦК).

Строки, які обчислюються роками, застосовуються у довгострокових договорах. Разом з тим, з метою уникнення неоднакового тлумачення договору, видається доцільним поєднання строку дії договору у роках, з одночасним визначенням дати, після настання якої дія договору закінчується. Наприклад: "Цей Договір укладається строком на п'ять років, тобто до.. (календарна дата) включно".

У ряді випадків можуть виникнути ускладнення у випадку визначення строків у місяцях, оскільки у кожному із місяців строку може бути різна кількість робочих днів. Автор цих рядків, який має досвід у складанні господарських договорів, вважає за доцільне визначати строки виконання певних господарських зобов'язань у робочих або банківських днях. Застосування подібного способу визначення строків до ряду господарських зобов'язань, істотно зменшує ризик неоднакового тлумачення сторонами договору в цій частині і, відповідно, більш надійно забезпечує його виконання.

2. У нормі ч. 2 коментованої статті законодавцем встановлено, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Якщо визначення певного терміну календарною датою не викликає труднощів, то визначення події, яка має неминуче настати, може викликати певні складності. Узагальнюючою рисою такої ситуації є неможливість передбачення та точного встановлення при укладанні договору точної календарної дати, з якої починається відлік відповідного строку, визначеного договором. На практиці, до події, яка неминуче має настати, але дату її настання неможливо визначити при укладанні договору, може бути віднесено припинення дій обставин непереборної сили та її наслідків. До обставин, які можуть віднесені до категорії подій, які неминуче мають настати, належить, наприклад, відкриття автомобільних доріг на гірських перевалах після снігопаду. До таких подій може бути віднесено і дата початку навігаційного періоду, у разі здійснення перевезень річковим транспортом. Точний термін відправлення вантажу річковим транспортом у певних випадках не може бути визначений заздалегідь календарною датою, оскільки його встановлення залежить від дати скресання криги на річках після зимового періоду.

Щодо непереборної сили див. коментар до ст. 617 ЦК.