Стаття 241. Штраф як адміністративно-господарська санкція

1. Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

2. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

3. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Коментар:

До суб'єкта господарювання, який порушив правила здійснення господарської діяльності, у визначених законом випадках застосовується штраф.

Сума штрафу може бути встановлена в законодавстві наступними способами:

- в чіткій грошовій сумі;

- по відношенню до неоподаткованого мінімуму доходів громадян;

- у кратному розмірі або у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання суб'єкта господарювання.

Частина третя коментованої статті передбачає можливість застосування штрафу разом з іншими санкціями (наприклад, безоплатним вилученням прибутку, див. ч. 1 ст. 240 ГК України).

Варто зауважити, що штраф є однією з найбільш поширених адміністративно-господарських санкцій і застосовується до суб'єкта господарювання за порушення банківського, податкового, антимонопольного законодавства, законодавства України про захист економічної конкуренції та інші.

Так, відповідно до ст. 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. N 2121-III у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національним банком України, відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або в разі здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, в тому числі накладення штрафів на банки відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" N 2210-III від 11.01.2001 р. за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.

Згідно із ст. 52 даного Закону за вчинені суб'єктом господарювання антиконкурентні узгоджені дії, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі, органами Антимонопольного комітету України накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Підстави та порядок застосування адміністративно-господарського штрафу залежать від сфери господарювання, в якій вчинено правопорушення, і регламентовані наступними нормативно-правовими актами: Законом України "Про державну податкову службу в Україні", Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Законом України "Про природні монополії", Законом України "Про захист прав споживачів" та іншими.