1. Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого в судовому засіданні про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися.

2. При розгляді справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий у судовому засіданні доповідає про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмових поясненнях.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає порядок переходу до наступного після підготовчої частини етапу судового розгляду - розгляду справи по суті, інакше - з'ясування обставин та перевірки їх доказами. Ця частина займає головне місце серед інших стадій судового розгляду, оскільки її метою є з'ясування позиції у справі сторін та третіх осіб, дослідження доказів з метою встановлення обставин у справі.

Доповідь суду

2. Розгляд справи по суті в суді першої інстанції починається доповіддю головуючого в судовому засіданні з чітким і лаконічним викладом суті справи. При колегіальному розгляді справи доповідь може бути зроблена не головуючим, а іншим суддею - суддею-доповідачем.

Доповідь - це усна промова, в якій відображено фабулу справи: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтував свої вимоги, короткий зміст заперечень відповідача; позицію третіх осіб, якщо вони є у справі; викладено обставини, що визнані сторонами під час підготовчого провадження, перераховано докази, які зібрано у справі.

Доповідь робиться з метою, щоб усі особи, які беруть участь у справі, та інші особи, присутні в судовому засіданні, зрозуміли зміст та обставини правового спору.

3. Доповідаючи про обставини у справі, головуючий або суддя-доповідач не повинен висловлювати думку про обґрунтованість вимог позивача або заперечень відповідача, оскільки висновки про це суд може зробити лише в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення. Інакше це може бути сприйнято як упередженість суду.

З'ясування позиції сторін у справі

4. Після доповіді головуючий з'ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов (повністю або частково), чи не бажає уточнити або змінити позовні вимоги або взагалі відмовитися від позову, чи готовий він досягнути примирення з відповідачем.

Відмова позивача від адміністративного позову або його зміна тягнуть за собою наслідки, що визначені відповідно у статтях 136 і 137 КАСУ.

5. Потім головуючий з'ясовує у відповідача: заперечує він проти адміністративного позову чи визнає його (повністю або частково), чи готовий він досягнути примирення з позивачем.

Визнання відповідачем адміністративного позову тягне наслідки, визначені у статті 136 КАСУ.

6. У разі якщо обидві сторони виявили бажання примиритися, суд керується статтею 136 КАСУ. Для обдумування сторонами пропозицій щодо примирення головуючий може оголосити перерву в судовому розгляді з наданням відповідного строку або навіть зупинити провадження у справі.

7. Якщо у судовому засіданні є треті особи, суд з'ясовує їхню думку щодо заявлених вимог.

8. Якщо суд розглядає справу за відсутності сторони чи третьої особи та їхніх представників, то головуючий у судовому засіданні доповідає про їхню позицію щодо позовних вимог, якщо вона була викладена в письмових поясненнях (заяві, запереченні, клопотанні тощо).