1. Суд зупиняє провадження у справі в разі:

1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, - до встановлення правонаступника;

2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника;

3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі;

4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні;

5) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді на доручення.

2. Суд має право зупинити провадження у справі в разі:

1) захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до її одужання;

2) знаходження особи, яка бере участь у справі, у відрядженні, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до повернення з відрядження;

3) призначення судом експертизи - до одержання її результатів;

4) наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

3. Суд не зупиняє провадження у справі у випадках, встановлених пунктами 1, 2 частини другої цієї статті, якщо відсутня сторона чи третя особа веде справу через свого представника.

4. Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.

5. Провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає підстави та строки для обов'язкового зупинення провадження у справі та для випадків, коли суд має право зупинити провадження у справі, строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.

2. Стаття спрямована на те, щоб обставини, що об'єктивно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства у певній справі і мають об'єктивний характер, не вважалися такими, що тягнуть за собою порушення строків розгляду справи, встановлених цим Кодексом. Водночас вичерпний перелік підстав, які суд може застосувати з власної ініціативи для зупинення провадження, сприяє тому, щоб свавільно не створювалися перешкоди для доступу до суду.

Поняття зупинення провадження

3. Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

4. На відміну від відкладення розгляду справи або оголошення перерви у судовому розгляді зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг процесуальних строків у ній (частина десята статті 103 КАСУ), насамперед, строку розгляду справи. Тому час від моменту зупинення провадження до його поновлення при обрахунку строку розгляду справи та інших процесуальних строків до уваги не береться.

5. В суді першої інстанції провадження у справі може бути зупинено на будь-якому етапі від моменту відкриття провадження у справі до ухвалення судового рішення. За наявності визначених цією статтею підстав може бути зупинено провадження і в суді вищої інстанції.

Обов'язкові підстави для зупинення провадження і строки такого зупинення

6. Частина перша коментованої статті встановлює вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов'язаний зупинити провадження. Ініціативу щодо такого зупинення можуть проявляти як особи, які беруть участь у справі, так повинен її проявити і сам суд, якщо йому стануть відомі підстави для цього.

7. Суд повинен зупинити провадження у разі, якщо в ході провадження в адміністративній справі вибула сторона - померла фізична особа або її оголошено судом померлою, ліквідовано орган чи відбулося злиття, приєднання, поділ, перетворення юридичної особи (пункт 1 частини першої коментованої статті).

Смерть чи оголошення померлою фізичної особи не є підставою для зупинення провадження у справі, якщо спірні правовідносини не передбачають правонаступництва. Наприклад, не можна зупинити провадження у справі за позовом про поновлення на публічній службі, якщо позивач помер, оскільки правонаступництво неможливе у зазначених правовідносинах.

У разі ліквідації суб'єкта владних повноважень, який був стороною у справі, суд зупиняє провадження у справі, якщо це необхідно для встановлення правонаступника, і вживає заходів до його встановлення та залучення, а за відсутності прямого правонаступника залучає орган, до компетенції якого входить вирішення питання про усунення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Суд зупиняє провадження у справі до встановлення правонаступника сторони, яка вибула. Встановивши правонаступника, суд поновлює провадження у справі і залучає його до справи. Якщо ж встановлення правонаступника не вимагає часу (наприклад, у рішенні про ліквідацію органу зазначено орган, на який покладається здійснення функцій ліквідованого органу), тоді потреби зупиняти провадження у справі немає.

Якщо ж фізична особа, яка була стороною у справі, померла чи її оголошено померлою судом і спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідовано юридичну особу, яка була стороною у справі і не була суб'єктом владних повноважень, суд закриває провадження у справі (пункт 5 частини першої статті 155 КАСУ).

8. При виникненні під час провадження у справі обставин, визначених частиною дев'ятою статті 56 (відсутність законного представника в особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; неможливість вести справу законним представником), частиною сьомою статті 59 КАСУ (суперечність дій законного представника інтересам особи, яку він представляє), з'являється необхідність призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи. За такої необхідності суд вживає заходів до призначення чи заміни представника і зупиняє провадження у справі до вступу у справу законного представника.

9. Якщо розгляд адміністративної справи є неможливим до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, суд повинен зупинити провадження в такій адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі (для визначення моменту набрання рішенням законної сили в адміністративній, цивільній, господарській чи кримінальній справі необхідно звертатися до відповідного процесуального кодексу). Це, наприклад, можливо, якщо у провадженні Конституційного Суду України є справа щодо неконституційності певного правового акта або його положення, що належить застосувати в адміністративній справі, чи щодо офіційного тлумачення такого акта або положення; або якщо у провадженні іншого суду є справа, рішення у якій матиме преюдиційне значення для цієї адміністративної справи (частини перша, четверта статті 72 КАСУ).

Для застосування цієї підстави в суду має бути достовірна інформація про наявність у провадженні того чи іншого суду іншої справи. Якщо провадження у такій справі не відкрито, це виключає застосування зазначеної підстави. Наприклад, звернення до Верховного Суду України для вирішення питання про внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта (частина п'ята статті 9 КАСУ) не тягне за собою зупинення провадження в адміністративній справі, оскільки таке звернення має характер інформування.

Цю підставу не можна застосовувати також для зупинення провадження у справі щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, яку необхідно вирішити у скорочені строки, оскільки прийнята пізніше постанова суду може втратити будь-який сенс.

10. Якщо до суду звернулися обидві сторони зі спільним клопотанням (письмовим, а у судовому засіданні - й усним) про надання їм часу для примирення, тоді суд зупиняє провадження в адміністративній справі до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні. Звичайно, якщо цей строк є нетривалим - декілька годин, чи навіть днів, зупиняти провадження не потрібно, а можна оголосити перерву в судовому розгляді, оскільки строки розгляду справи внаслідок цього не будуть порушені.

Якщо одна зі сторін побачила, що досягнути примирення буде неможливо, тоді чекати завершення строку, наданого сторонам для примирення та на який було зупинено провадження в адміністративній справі, не потрібно. Така сторона може ініціювати поновлення провадження в адміністративній справі і раніше.

Факультативні підстави для зупинення провадження і строки такого зупинення

11. Частина друга коментованої статті встановлює перелік факультативних підстав зупинення провадження, тобто підстав, за яких суд не зобов'язаний, а лише має право зупинити провадження. Ініціативу щодо такого зупинення можуть проявляти як особи, які беруть участь у справі, так і сам суд. Однак "відкрита" підстава, передбачена пунктом 4 частини другої коментованої статті, може бути застосована лише з ініціативи сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

12. Пункти 1, 2 частини другої коментованої статті підставами для можливого зупинення провадження визначають обставини, які перешкоджають особі, яка бере участь у справі, брати особисту участь у розгляді справи, якщо суд визнав обов'язковою участь такої особи у судовому розгляді. Такими підставами є:

1) захворювання особи, яка бере участь у справі, що підтверджене медичною довідкою і перешкоджає прибуттю до суду;

2) знаходження особи, яка бере участь у справі, у відрядженні.

Суд не зупиняє провадження у справі за цими підставами, якщо відсутня сторона чи третя особа веде справу через свого представника (частина третя коментованої статті).

Таким чином, зупинення провадження на першій підставі можливе за сукупності обставин:

1) захворіла будь-яка особа, яка бере участь у справі (сторона, третя особа, представник);

2) захворювання підтверджено медичною довідкою;

3) захворювання перешкоджає прибуттю до суду;

4) особиста участь особи, яка бере участь у справі та захворіла, визнана судом обов'язковою;

5) ця особа веде справу без представника.

На цій підставі суд має право зупинити провадження до одужання особи, яка бере участь у справі.

Що ж стосується захворювання, яке не перешкоджає прибути до суду, але не даватиме можливості брати повноцінну участь у судовому засіданні, то неприбуття внаслідок такого захворювання може бути визнане таким, що відбулося з поважних причин, і стати підставою для відкладення розгляду справи.

Зупинення провадження з другої підстави можливе за сукупності обставин:

1) особа, яка бере участь у справі (сторона, третя особа, представник) перебуває у відрядженні і це підтверджено відповідними документами (наприклад, наказом про відрядження);

2) особиста участь такої особи визнана судом обов'язковою;

3) ця особа веде справу без представника.

З цієї підстави суд має право зупинити провадження до повернення з відрядження особи, яка бере участь у справі.

Якщо ж сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, захворіла або перебуває у відрядженні і не може прибути до суду, але хоче дати пояснення особисто, однак суд не вважає їхню особисту участь обов'язковою, тоді вона може заявити клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої коментованої статті.

13. Призначивши експертизу у справі, суд має право зупинити провадження, якщо вчинено всі інші процесуальні дії, необхідні для розгляду справи, адже якщо провадження у справі зупинено, тоді не можна вчиняти процесуальних дій у справі без поновлення у ній провадження.

Суд зупиняє провадження у зв'язку з проведенням експертизи до одержання її результатів (тобто висновку експерта). Однак суд з метою розгляду справи у розумний строк повинен контролювати строк проведення експертизи, що встановлений відповідно до законодавства. Так, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, передбачено, що строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (структурного підрозділу) в межах:

1) 10 днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів або не складних за характером досліджень експертиз;

2) 1 місяця - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень.

Зазначена підстава може застосовуватися за аналогією й у разі звернення суду із судовим дорученням до іноземного суду (чи іншого відповідного компетентного органу іноземної держави) про проведення певної процесуальної дії у справі на підставі частини шостої статті 115 КАСУ, оскільки як проведення експертизи, так і виконання судового доручення в іншій державі може зайняти тривалий час.

14. Суд має право зупинити провадження у справі також за наявності інших поважних причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом. Тобто ініціатива щодо зупинення провадження за цією підставою повинна виходити від сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Клопотання заявляється у письмовій формі, а в судовому засіданні - також в усній формі, але обов'язково має бути обґрунтованим. Клопотання може бути зумовлене, наприклад, такими обставинами: вагітність і пологи, відбуття на відпочинок, захворювання тощо.

Ухвала суду про зупинення провадження та її оскарження

15. Якщо питання про зупинення провадження в адміністративній справі вирішується в судовому засіданні, суд заслуховує думку щодо цього питання осіб, які беруть участь у справі та присутні в судовому засіданні.

Про зупинення провадження в адміністративній справі суд постановляє ухвалу в нарадчій кімнаті. Ухвала про зупинення провадження в адміністративній справі викладається окремим документом (пункт 14 частини четвертої статті 160 КАСУ) і складається з урахуванням загальних вимог до ухвали суду, встановлених статтею 165 КАСУ, із зазначенням конкретної підстави для її постановлення. В ухвалі обов'язково мають бути наведені обставини, з яких суд залишив позовну заяву без розгляду.

16. Ухвала про зупинення провадження в адміністративній справі проголошується та видається або надсилається особам, які беруть участь у справі, за правилами статті 167 КАСУ. Оскільки така ухвала створює перешкоди для судового провадження у справі, то частина четверта коментованої статті надає право оскаржити її в загальному порядку - за правилами розділу IV "Перегляд судових рішень" КАСУ. Водночас ухвала про призначення експертизи з одночасним зупиненням провадження у справі може бути оскаржена лише в частині зупинення провадження.

Поновлення провадження

17. Відповідно до частини п'ятої коментованої статті суд поновлює провадження в адміністративній справі за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за власною ініціативою після закінчення строку, на який провадження було зупинено, тобто якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження. Питання про поновлення провадження у справі суд вирішує ухвалою, оскарження якої законом не передбачено.

18. З дня поновлення провадження у справі продовжується перебіг процесуальних строків, які із зупиненням провадження у справі також зупиняються (частина десята статті 103 КАСУ).

19. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено. Якщо провадження у справі було зупинено з підстав, встановлених пунктами 1 та 2 частини першої коментованої статті, тоді, на наш погляд, судовий розгляд за клопотанням нової особи, яка вступила у справу, може бути розпочато спочатку, інакше буде порушено принцип змагальності.