Стаття 19. Майнові права на судна, що будуються, і судна, що перебувають за межами України

Право власності на судно, що будується, регулюється законодавством держави, на території якої перебуває таке судно, якщо договором на будівництво судна не встановлено інше.

Право власності та інші майнові права на судна, що перебувають за межами України, а також виникнення, зміна та припинення цих прав регулюються законодавством держави, під прапором якої плаває судно.

Коментар:

Під час будівництва судна, сторони договору на будівництво судна, мають право обирати право, що застосовується до таких відносин. Однак, в коментованій статті йдеться тільки про право власності на судно, що будується. Відповідно до ч. 1 коментованої статті, для врегулювання відносин, що виникають щодо права власності на судно, яке будується, слід застосовувати законодавство держави, на території якої перебуває таке судно, якщо договором на будівництво судна не встановлено інше. Таким чином, стаття визначає:

 (а) право сторін за договором на будівництво судна в договорі визначати законодавство, яке вони будуть застосовувати для визначення прав власності на судно;

 (б) правило визначення законодавства, яке має застосовуватися до відносин власності на судно, що будується.

В другому випадку, визначення законодавства, яке має застосовуватися до відносин власності на судно, що будується, відбувається за принципом територіальності - тобто території знаходження судна. Отже, якщо сторони договору на будівництво судна в договорі не визначили законодавство, яке вони будуть застосовувати для визначення прав власності на судно, а будівництво судна здійснюється на території України, то до відносин власності на таке судно буде застосовуватися законодавство України, а саме ст. 331 ЦКУ.

Відповідно до ч. 2 коментованої статті закріплюється принцип національності судна при визначенні права власності та інших майнових прав на судна, що перебувають за межами України (щодо виникнення, зміни та припинення цих прав). Згідно з цим принципом у наведених випадках слід застосовувати законодавство держави, під прапором якої плаває судно. Цей принцип є похідним від норм ст. 91 Конвенції ООН по морському праву 1982 р., ст. 8 Конвенції ООН про умови реєстрації суден 1986 р.