Вимоги, яким повинні відповідати судна внутрішнього плавання України, що виходять у море, а також межі районів морського плавання цих суден установлює класифікаційне товариство.

Коментар:

Відповідно до постанови КМУ від 08.06.98 р. N 814 "Про вдосконалення технічного, класифікаційного і судноплавного нагляду на морському і річковому транспорті" утворено класифікаційне товариство Регістр судноплавства України. Регістр судноплавства України (далі - Регістр) є єдиним національним класифікаційним товариством (наприклад, в Російській Федерації технічний нагляд здійснюють Морський регістр, Річковий регістр, Яхтовий регістр). Регістр здійснює: (а) розроблення та затвердження правил і технічних вимог щодо забезпечення виконання умов безпеки плавання суден, охорони життя і здоров'я пасажирів, суднових екіпажів, збереження вантажів, що перевозяться, екологічної безпеки суден; (б) погодження проектів стандартів, керівних документів, технічних умов та інших нормативних документів із суднобудування, судноремонту та технічної експлуатації флоту; (в) видання інструкцій, інформаційних та роз'яснювальних матеріалів з питань технічного нагляду, обмірювання і обліку суден, суднобудування і судноплавства. Регістр у межах своєї компетенції видає на судна, які здійснюють закордонні рейси, свідоцтва, передбачені міжнародними договорами з питань торгівельного мореплавства.

Отже, визначене наведеною постановою КМУ коло повноважень Регістру, дає підстав зазначити, що саме Регістр вирішує питання про допуск суден внутрішнього плавання до виходу в море. В коментованій статті визначено компетенцію Регістру щодо вирішення питання про допуск суден внутрішнього плавання до виходу в море, а саме, наділення його правом: (а) визначати вимоги, яким повинні відповідати судна внутрішнього плавання України, що виходять в море; (б) визначати межі районів морського плавання суден внутрішнього плавання України.

Питання про допуск суден внутрішнього плавання до виходу в море є актуальним також з огляду на визначення в законодавстві заходів, що спрямовані на безпеку судноплавства. Тому наказом Мінтрансзв'язку України від 04.11.2004 р. N 963 була затверджена Інструкція з боротьби за живучість суден внутрішнього плавання. Живучість судна - сукупність судноплавних і конструктивних особливостей судна, що дозволяють екіпажу судна боротися з наслідками аварії за збереження судна. Живучість судна забезпечується: запасом плавучості й остійності; пожежною безпекою; живучістю суднової техніки; підготовкою екіпажу до боротьби за живучість судна і діями з її підтримання і відновлення. Екіпаж судна зобов'язаний строго дотримуватися правил та виконувати всі заходи щодо забезпечення непотоплюваності судна за будь-яких умов плавання. За підтримання у справному стані і готовності до негайної дії засобів боротьби за живучість судна відповідають члени екіпажу згідно з посадовими інструкціями та розкладом за тривогами. Усі системи забезпечення живучості судна повинні бути у постійній готовності до негайної дії.