Якщо вартість навантаженого вантажу не покриває фрахту та інших витрат перевізника щодо вантажу, а відправник не вніс повністю фрахт перед відходом судна і не надав додаткового забезпечення, перевізник має право до відходу судна розірвати договір і вимагати сплати йому половини обумовленого фрахту, плати за простій, якщо він мав місце, а також відшкодування інших понесених перевізником витрат щодо вантажу. Вивантаження такого вантажу здійснюється за рахунок відправника.

Коментар:

В коментованій статті йдеться про односторонню відмову перевізника від виконання обов'язків за договором морського перевезення вантажу за визначених умов. Наявність такого права у перевізника пов'язується з випадками, за яких перевізник не може одержати провізну плату (в КТМУ - це є фрахт). Не зважаючи на те, що перевізник має право не видавати вантаж у місці призначення до сплати фрахту, а також продати вантаж для покриття своїх витрат, можуть мати місце випадки, за яких вартість вантажу не покриває витрат перевізника. Тому, право на заставу вантажу, не завжди забезпечує повне задоволення вимог перевізника.

Отже, відмова перевізника від виконання договору можлива за сукупністю двох умов:

1) якщо відправник не вніс повністю фрахт перед відходом судна і не надав додаткового забезпечення;

2) якщо вартість навантаженого вантажу не покриває фрахту та інших витрат перевізника щодо вантажу.

Перевізник має право розірвати договір морського перевезення вантажу до відходу судна вимагати поряд з цим:

А) сплати половини обумовленого фрахту,

Б) внесення плати за простій, якщо він мав місце,

В) відшкодування інших понесених витрат щодо вантажу.

Вивантаження вантажу, щодо якого перевізник відмовився від перевезення, здійснюється за рахунок відправника.