У разі фрахтування судна за тайм-чартером капітан та інші члени екіпажу підпорядковуються розпорядженням фрахтувальника щодо експлуатації судна, за винятком розпоряджень щодо судноводіння, внутрішнього розпорядку на судні та складу екіпажу. 

Коментар:

За договором тайм-чартеру капітан та інші члени екіпажу відносно судноводіння, внутрішнього розпорядку на судні та складу екіпажу підпорядковуються судновласнику. Під судноводінням в морському праві розуміється навігаційне управління судном. Так, оскільки судновласник зобов'язаний забезпечувати безпеку мореплавства, то саме в навігаційних питаннях йому підпорядкований екіпаж судна. Капітан судна і члени екіпажу зобов'язані забезпечити ефективну технічну експлуатацію судна, всіх його механізмів, апаратів тощо. Фрахтувальник при цьому не повинен втручатися ані в навігаційне управління судном, ані в його технічну експлуатацію, якщо при цьому не зачіпаються питання комерційної експлуатації судна.

Що стосується фрахтувальника, то його повноваження на судні обмежуються виключно комерційною експлуатацією судна. Так, фрахтувальник має право вибору портів заходу судна, зокрема, портів навантаження і вивантаження. Однак, і це його право не є абсолютним. Як вже визначалося в коментарі до ст. 212 Кодексу в договорах тайм-чартеру як правило міститься умова про експлуатацію судна між безпечними портами. Визнання відповідного порту безпечним залежить від того, чи визначається безпечність порту з навігаційної або комерційної точки зору. Саме капітан судна як фахівець в галузі навігаційного управління визначає наскільки той чи інший порт є безпечним для судна. В цьому він підкоряється тільки судновласнику. Тому, підкорившись розпорядженню фрахтувальника слідувати в певний порт, капітан має право припинити подальший рух судна у випадку зіткнення з небезпекою. Якщо ж фрахтувальник наполягає на продовженні руху, капітан повинен повідомити про це судновласника і отримати він нього відповідні вказівки.

Як відомо, за договором тайм-чартеру фрахтувальник має право користуватися послугами екіпажу. Однак, внутрішній розпорядок на судні визначає судновласник, який залишається працедавцем у відношенні всіх членів екіпажу. При цьому, фрахтувальник не має право вносити будь-які зміни до затвердженого судновласником внутрішнього розпорядку. Також на судновласника покладається обов'язок укомплектувати судно достатнім за кількістю та кваліфікованим екіпажем. Кількісний склад екіпажу визначається виключно судновласником і фрахтувальник має право вимагати збільшення кількості членів екіпажу лише в тому випадку, коли його чисельність не відповідає вимогам морехідності судна. Що стосується заміни членів екіпажу у випадку невиконання або неналежного виконання будь-ким із них своїх обов'язків на судні, то судновласник може (але не зобов'язаний) здійснити таку заміну у випадку надходження відповідного прохання від фрахтувальника.

Відповідно до положень коментованої статті у відношенні комерційної експлуатації судна капітан і інші члени екіпажу підпорядковуються фрахтувальнику. Підпорядкування капітана і інших членів екіпажу у відношенні експлуатації судна передбачає виконання його наказів і розпоряджень, що стосуються відносин з контрагентами, портовими, митними, санітарними та іншими службами.

Проте, підпорядкування капітана і інших членів екіпажу розпорядженням фрахтувальника здійснюється в межах, що передбачені в договорі тайм-чартеру. Так, капітан має право відмовити в прийнятті на судно вантажу, перевезення якого за умовами тайм-чартеру не дозволяється, або слідувати в порт, що не був включений до числа дозволених до заходу. Крім того, капітан судна може також відмовитися від виконання будь-якого розпорядження фрахтувальника, якщо його виконання загрожує безпеці або морехідності судна.

При перевезенні вантажу фрахтувальник може призначити для нагляду за комерційним використанням судна довірену особу (супер-карго). Як правило, супер-карго включається в суднову роль у відношенні надання йому харчування і приміщення на судні і прирівнюється до осіб командного складу судна. Проте, він не підкоряється капітану судна, хоча, як і будь-яка особа, що знаходиться на борту судна, супер-карго повинен дотримуватися встановленого розпорядку на судні. Безпосередньо роль супер-карго щодо комерційної експлуатації судна і правове значення рішень, які ним приймаються можуть також бути визначені в договорі тайм-чартеру. У випадку виникнення розбіжностей з супер-карго з питань комерційної експлуатації судна, капітан судна зобов'язаний звернутися до фрахтувальника, рішення якого буде вважатися остаточним.