Фрахтувальник відповідає за збитки, викликані рятуванням, пошкодженням або загибеллю судна, якщо збитки сталися з його вини.

Коментар:

Фрахтувальник відповідно до положень ст. 211 Кодексу несе відповідальність за збитки, викликані рятуванням, пошкодженням або загибеллю судна. Якщо судновласник поніс збитки з інших причин, наприклад, в результаті арешту судна, яке було направлено фрахтувальником в порт, в якій воно не повинно було заходити згідно умов договору, правила визначені цією статтею не застосовуються.

Умовою звільнення фрахтувальника від відповідальності коментована стаття визначає недоведеність його вини в завданні збитків. Зокрема, збитки можуть бути викликані самим судновласником, який до моменту передачі судна фрахтувальнику не привів його в морехідний стан. Рятування, пошкодження або загибель судна можуть бути також викликані діями третіх осіб або будь-якими іншими форс-мажорними обставинами, при настанні яких фрахтувальник не міг попередити завдання збитків.

Фрахтувальник не може бути звільнений від відповідальності відповідно до положень даної статті у випадку, якщо збитки були завдані з вини капітана і членів його екіпажу, які виконували розпорядження фрахтувальника у відношенні комерційної експлуатації судна. Наприклад, збитки можуть виникнути в результаті виконання розпоряджень фрахтувальника щодо направлення судна в порт або неналежного виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, щодо неправильної укладки вантажу тощо. Однак, оскільки в навігаційному відношенні екіпаж судна підкоряється судновласнику, фрахтувальник не несе відповідальності за збитки, завдані внаслідок його навігаційної експлуатації (наприклад, зіткнення суден, вибух котлів, посадки на мілину).