У разі загибелі судна фрахт підлягає сплаті по день загибелі судна, а якщо цей день встановити неможливо - по день отримання останньої звістки про нього. 

Коментар:

Загибель судна в будь-якому випадку є підставою для припинення договору чартеру (фрахтування), в тому числі підставою для припинення сплати фрахту.

Під загибеллю судна розуміється як фактичне його знищення (наприклад, внаслідок пожежі), так і пропажа безвісті, а також його конструктивна загибель внаслідок неможливості подальшого використання в якості судна.

Коментованою статтею встановлений обов'язок фрахтувальника сплатити фрахт по день загибелі судна або по день отримання останньої звістки про нього. У випадку, якщо за договором фрахт був сплачений наперед, питання про його повернення повністю або частково вирішується сторонами договору, оскільки, за загальним правилом, сплачений наперед фрахт рахуючи з дня загибелі або отримання останньої звістки про судно, підлягає поверненню фрахтувальнику.