1. Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку.

2. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Коментар:

1. СК встановлює, що право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку, який становить 17 років - для жінки та 18 років - для чоловіка. Право на шлюб особи тісно пов'язане з правом особи на створення сім'ї, адже сім'я створюється на підставі шлюбу.

СК при встановленні шлюбного віку, передбачає можливість зниження шлюбного віку особи, але лише за умови, що це не суперечить її інтересам.

2. Зниження шлюбного віку особи передбачає ч. 2 даної статті, якою встановлено, що за заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надане право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Водночас, коментована норма не зазначає переліку підстав зниження шлюбного віку. Такими підставами можуть бути виключні випадки та причини, які суд може вважати поважними. До їх числа повинні бути віднесені у першу чергу ті, що і раніше трактувались на практиці як виключні випадки, наприклад, вагітність нареченої, народження нею дитини, фактичні шлюбні відносини, що склалися між особами. Разом з тим, дане перерахування переліку виключних випадків та поважних причин не є вичерпним. Судом такими можуть бути визнані будь-які ситуації, що виправдовують прийняття рішення про зниження шлюбного віку. Безумовним критерієм у таких випадках повинно бути дотримання інтересів неповнолітньої особи.

Питання про зниження шлюбного віку відповідно до коментованої норми може ставитися лише щодо неповнолітньої особи, яка досягла 14 років.

СК не передбачає, хто конкретно може звернутися із заявою до суду про зниження шлюбного віку. Таким правом, безумовно, наділені самі неповнолітні, що бажають зареєструвати шлюб. Крім того, таким правом володіють законні представники неповнолітньої особи - батьки, усиновлювачі, піклувальники.

Дозвіл на укладення шлюбу неповнолітньою особою, яка досягла 14 років, надається лише на підставі рішення суду. Для вирішення питання щодо зниження шлюбного віку не вимагається отримання згоди батьками неповнолітніх. Їх згода або, навпаки, заперечення проти реєстрації шлюбу їх неповнолітнім сином або донькою вирішального значення для вирішення питання по суті не має. Проте їх позиція по даному питанню може бути, а інколи - повинна бути, з'ясована у процесі прийняття рішення про зниження шлюбного віку. Але сама по собі їх згода або заперечення юридичної сили не має.

Розгляд у суді заяв про зниження шлюбного віку особи слід віднести до справ окремого провадження. Тому, що при цьому відсутній спір, що виникає з цивільних, сімейних та трудових правовідносин, а також з адміністративно-правових відносин. Суд, розглядаючи справу про зниження шлюбного віку та захищаючи інтереси особи, яка досягла 14-річного віку, визначає її сімейний статус, право на укладення шлюбу. Позитивне рішення суду є юридичним фактом, що стає підставою для неповнолітньої особи, яка звернулася до суду, права на укладення шлюбу. Тому, незважаючи на відсутність у закріпленому у ст. 254 ЦПК переліку справ, які розглядає суд у порядку окремого провадження, справ, пов'язаних із розглядом заяв про зниження шлюбного віку, такі справи слід вважати справами окремого провадження (ч. 3 ст. 234 ЦПК). При цьому, як підкреслено постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (п. 2), до участі в справі залучаються один або обоє батьків (усиновлювачів) неповнолітньої особи, піклувальник, особа, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інші заінтересовані особи. Заперечення батьків (піклувальників) щодо надання права на шлюб не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника. Рішення суду про відмову у зниженні шлюбного віку може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Неповнолітня особа, відносно якої судом прийняте рішення про зниження шлюбного віку, має право не скористатись наданим їй правом та у будь-який момент до реєстрації шлюбу відмовитись від його реєстрації.

Правовий статус неповнолітніх осіб визначено у ЦК України (ч. 2 ст. 34). У тому випадку, коли за рішенням суду неповнолітній особі, яка досягла 14 років, надається право на шлюб, у разі реєстрації шлюбу такою особою, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу (крім того, якщо такій особі раніше був призначений піклувальник, піклування припиняється). У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.