1. У випадках, передбачених статтями 39 - 41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.

Коментар:

У всіх випадках, коли шлюб визнається у судовому чи позасудовому порядку недійсним, названий шлюб є недійним з моменту його реєстрації. Слід зазначити, що випадки, передбачені у статті 39 СК, зокрема у ч. 1 - 3 названої статті, не потребують визнання шлюбу недійним, а передбачають лише анулювання реєстрації шлюбу органами РАЦСу. Водночас відсутність анулювання актового запису про шлюб, за підставами, що передбачені у частинах 1 - 3 ст. 39 СК, не є перешкодою до визнання моменту, у порядку ст. 44 СК, з якого шлюб є недійним. Така позиція цілком є виправданою і відповідає тотожності понять "шлюб є недійним", що використовуються у статті 39 СК та у коментованій статті. Шлюб є недійним внаслідок існування підстав його беззаперечної недійсності. Водночас опосередковано зміст ч. 5 ст. 39 СК надає можливість зробити висновок, що відсутність анулювання актового запису про недійний шлюб є підставою для його "реанімації", у разі припинення попереднього шлюбу особи. Звідси може виникнути питання, щодо можливості застосування до відносин побудованих на недійсному шлюбі, коли його недійсність є наслідком існування підстав передбачених у частинах 1 - 3 ст. 39 СК, статті 44 СК до моменту анулювання актового запису про названий недійний шлюб органами РАЦСу. Тому коментовану статтю необхідно уточнити наступним чином, що у випадках, передбачених у ч. 1 - 3 ст. 39 СК, шлюб є недійним від дня його реєстрації, і у випадку відсутності факту анулювання актового запису про такий шлюб органами РАЦСу. Такий висновок випливає також із змісту ч. 1 ст. 45 СК, відповідно до змісту якої недійний шлюб (стаття 39 СК), а також шлюб, визнаний недійним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України. Тобто підстави недійсності шлюбу, що визначені у ч. 1 - ч. 3 ст. 39 СК, у випадку реєстрації такого шлюбу є достатніми для настання правових наслідків у вигляді відсутності прав та обов'язків, а також прав та обов'язків встановлених для подружжям іншими законами. У випадках, передбачених у статтях 40, 41 СК, шлюб є недійним від дня його реєстрації у разі визнання недійсності шлюбу рішенням суду. Таке уточнення допоможе уникнути ситуацій, коли, наприклад, за наявності безумовних підстав недійсності шлюбу, що передбачені у частинах 1 - 3 ст. 39 СК, коментована стаття не буде застосовуватися без наявності факту анулювання актового запису про шлюб органами РАЦСу. Таке уточнення допоможе унеможливити ситуацію, коли з одного боку буде існувати факт реєстрації шлюбу з відповідними правовими наслідками, а з іншого боку, шляхом застосування коментованої статті, будуть застосовуватися правові наслідки недійсності шлюбу.

Поняття "від дня його реєстрації" означає, що день реєстрації шлюбу охоплюється названим строком. У протилежному випадку, за іншого невірного розуміння поняття "від дня його реєстрації" шлюб можна буде вважати недійним з наступного дня після його реєстрації, що буде породжувати ситуацію, коли недійний шлюб буде дійним протягом дня, коли він був зареєстрований.

На практиці може виникнути ситуація, коли існують підстави недійсності повторного шлюбу, що передбачені у частинах 1 - 3 ст. 39 СК, наприклад з 15 січня 2008 р., так як одна із осіб перебуває у іншому зареєстрованому шлюбі. 30 травня 2008 року попередній шлюб названої особи є припиненим. Припинення попереднього шлюбу до моменту анулювання актового запису про повторний шлюб відновлює дійсність повторного шлюбу. Особи, що перебували у шлюбних відносинах з 15 січня по 30 травня, вважають, що відповідно до ст. 44 СК з 15 січня 2008 року по 30 травня 2008 року шлюб був недійним. Така правова позиція є невірною, так як відповідно до ч. 5 ст. 39 СК, у разі відсутності анулювання актового запису щодо повторного шлюбу і у разі припинення попереднього шлюбу, повторний шлюб відновлює свою дійсність з моменту його реєстрації.