1. У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків.

2. У шлюбному договорі може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

Коментар:

1. Існування надійного та функціонального механізму правового регулювання і захисту сімейних прав неможливе без урахування фактору часу. Легальне визначення строку міститься у ст. 251 ЦК України: строк - це певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення. Може бути визначений актами українського законодавства, правочином або рішенням суду. Строк позначається роками, місяцями, тижнями днями або годинами.

Шлюбний договір може бути укладений на певний строк або безстроково. Зазвичай сторони не обумовлюють строк дії шлюбного договору. Однак законодавець у коментованій статті надає сторонам право встановлювати як загальний строк дії договору, так і строки тривалості окремих прав та обов'язків. Загальний строк дії такого договору обмежується тривалістю існування шлюбу. Водночас, в договорі може бути передбачено строки дії окремих прав та обов'язків, виникнення яких залежить від певних обставин, наприклад, народження дітей.

2. У договорі можуть бути обумовлені строки дії певних прав і обов'язків подружжя, які існуватимуть і після припинення шлюбних відносин, наприклад, строк проживання в житловому приміщенні дружини або чоловіка після розірвання шлюбу, строк чинності права на аліменти одного із подружжя. Також умова договору, за якою надається одному із подружжя право довічного проживання в помешканні (особистий сервітут) у разі смерті іншого з подружжя, накладає відповідний обов'язок на спадкоємця померлого.