Стаття 174. Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання

1. Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини.

Коментар:

Даною статтею передбачається правовий режим майна, придбаного батьками або одним із батьків для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини. Зокрема передбачається, що таке майно є власністю дитини. Такий підхід пов'язаний з низкою норм сімейного законодавства, на забезпечення реалізації яких і впроваджено дане положення. По перше, йдеться про ст. 180 СК України, за якою батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття, що означає у тому числі створення необхідних умов для розвитку і виховання в тому числі відповідного матеріального середовища. Іншою нормою є ст. ст. 8, 12 Закону України "Про охорону дитинства", якими передбачається відповідно право на достатній життєвий рівень дитини та обов'язок батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Дані положення також передбачають створення належних умов для всебічного розвитку зазначених здібностей, серед яких не останнє місце займає майно, необхідне для розвитку навчання та виховання дитини. До такого майна коментована стаття відносить одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання. Крім цього, сьогодні ми можемо говорити, що до таких речей відноситься також інформаційно-обчислювальна техніка, програми, бази даних та інші речі, цільовим призначенням яких є розвиток здібностей дитини, її навчання та виховання.

Потрібно відзначити, що сфера дії даної статті не поширюється на майно, яке крім потреб дитини використовується для забезпечення інтересів батьків або інших дітей. Таке майно може бути визнане відповідно таким, що є власністю батьків або спільною власністю дітей в залежності від конкретних обставин. При цьому правовою підставою для такого висновку є ч. 2 ст. 173 СК в частині права власності батьків, а також положення даної статті - в частині права спільної сумісної власності дітей. Адже очевидно, що у випадку, коли батьки придбали, наприклад, скрипку для того, щоб обоє дітей, які навчаються у музичній школі за відповідним класом тренувались і розвивали свої здібності гри на даному інструменті, то таке майно буде спільною власністю обох дітей. При цьому питання про вартість не впливає на факт виникнення у дітей права власності на дану річ. Єдиним критерієм є призначення майна.