1. Дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї, має право:

1) на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагу до її людської гідності;

2) на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

3) на пільги, встановлені законом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у зазначеному закладі;

4) на безоплатну правову допомогу в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

2. Влаштування дитини до закладу, зазначеного у частині першій цієї статті, не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

Коментар:

1. Стаття 248 СК майже повністю дублює статтю 247 СК. Це і не дивно, оскільки і в ст. 247 СК, і в ст. 248 СК мова іде про дитину, яка має статус дитини-сироти, або дитини, позбавленої батьківського піклування. Звичайно, що права дитини згаданого статусу можуть дещо трансформуватися в залежності від оточення, в якому вона виховується від специфіки тієї або іншої форми влаштування дитини зазначеного статусу.

У тому випадку, коли дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, перебуває у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї, має право: 1) на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагу до її людської гідності; 2) на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону; 3) на пільги, встановлені законом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у зазначеному закладі.

Право дитини, закріплене у п. 3 ч. 1 ст. 248 СК, має свої особливості, оскільки передбачає право на працевлаштування. Таке право дитини із зазначеним статусом гарантовано як Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", в ч. 4 ст. 23 якого зазначено, що Держава забезпечує працевлаштування осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, надання їм першого робочого місця, інформації, професійної консультації, послуг з професійної підготовки і перепідготовки відповідно до законодавства. Щодо підзаконних нормативних актів то в них так само містяться гарантії щодо працевлаштування, зокрема наказом Мінсім'ямолодьспорту України від 25.04.2008 N 1795 "Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах".

Держава не тільки гарантує дитині-сироті або дитині, яка позбавлена батьківського піклування, працевлаштування, а й гарантує роботодавцю, який прийняв на роботу дитину зазначеної категорії, виплату дотації. Так, згідно із ст. 4 наказу Мінпраці України від 10.01.2001 N 1 "Про затвердження Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце", дотація може надаватися роботодавцю за умови працевлаштування на строк понад два роки дітей (сиріт), які залишилися без піклування батьків, а також осіб, яким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.

2. У частині другій коментованої статті закріплено право дитини визначеної категорії на виплату належних їй коштів (глава 15 СК).