Стаття 13. Кримінально-виконавча інспекція

1. Кримінально-виконавча інспекція виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт.

2. Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

3. Кримінально-виконавча інспекція встановлює періодичність та дні проведення реєстрації засуджених до покарань у виді громадських і виправних робіт, а також осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

Коментар:

Стаття, що коментується, визначає кримінально-виконавчу інспекцію як державний орган виконавчої влади. Відповідно до чинного законодавства та визначених повноважень інспекція забезпечує виконання окремих видів покарань та їх відбування засудженими особами, а також здійснює контроль за особами, звільненими від відбування покарань з випробуванням та умовно-достроково.

В Україні функціонують 703 підрозділів кримінально-виконавчих інспекцій, які виконують такі види кримінальних покарань, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 КК України), громадські роботи (ст. 56, ч. 1 ст. 100 КК України), виправні роботи (ст. 57, ч. 2 ст. 100 КК України) та встановлюють періодичність і дні проведення реєстрації засуджених до даних покарань (ст. 13 КВК України).

Крім цього, кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за звільненими від відбування покарання з випробуванням (ст. 75, 104 КК України), звільненими від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК України), звільненими від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК України).

Виконання даних покарань ставить перед кримінально-виконавчою інспекцією наступні завдання: 1) облік засуджених, які за вироком суду направлені до КВІ; 2) роз'яснення порядку та умов відбування покарання; 3) контроль за засудженими та вжиття заходів щодо припинення з їхнього боку правопорушень; 4) участь у виховній роботі із засудженими; 5) запобігання скоєння ними повторних злочинів. Згідно прикінцевих положень КВК України кримінально-виконавча інспекція з 1 січня 2009 р. розпочала здійснювати контроль за засудженими, звільненими від відбування покарання умовно-достроково.

Відповідно до ст. 13 КВК, ст. 10 Закону України про Кримінально-виконавчу службу кримінальні покарання у виді виправних та громадських робіт, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю покладено на кримінально-виконавчу інспекцію як суб'єкт кримінально-виконавчих правовідносин. Аналіз чинного кримінально-виконавчого законодавства дозволяє зробити висновок, що діяльність КВІ спрямована, головним чином, на облік та контроль засуджених, що значно звужує застосування до них засобів виправлення та пробації.

У своїй діяльності кримінально-виконавча інспекція керується, крім КВК України, галузевим підзаконним нормативним актом, яким є Інструкція про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затверджена наказом N 270/1560 від 19.12.2003 р.

Відповідно до нормативно-правових актів, кримінально-виконавча інспекція здійснює не лише контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, а й встановлює періодичність та дні проведення реєстрації засуджених до покарань у виді громадських і виправних робіт, а також осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Однак зміст ст. 32, 36, 41, 44 КВК України та реалізація вищезазначених покарань на практиці показують, що КВІ не повною мірою забезпечує їх виконання.

Слід наголосити, що в наукових колах іде потужна дискусія щодо створення в Україні служби пробації. Крім того у 2008 році у Верховній Раді України зареєстровано ряд проектів щодо організаційно-правових передумов впровадження пробації. Позиція автора коментарю щодо реформування кримінально-виконавчої інспекції в службу пробації викладена на сторінках наукових видань у 2006 - 2009 рр.