1. Покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців виконується дисциплінарним батальйоном. Організаційну структуру і чисельність дисциплінарного батальйону визначає Міністерство оборони України.

2. Загальне керівництво дисциплінарним батальйоном здійснює Міністр оборони України.

3. Направлення і прийняття засуджених військовослужбовців у дисциплінарний батальйон здійснюється у порядку, визначеному Міністерством оборони України.

4. Строк відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців обчислюється з дня, визначеного вироком суду, з урахуванням відповідно до статті 72 Кримінального кодексу України часу тримання засудженого в місцях попереднього ув'язнення.

5. На засуджених військовослужбовців, які тримаються в дисциплінарному батальйоні, поширюються положення цього Кодексу щодо суспільно корисної праці, соціально-виховної роботи, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, громадського впливу. Із засудженими також проводяться військові навчання.

6. Особи, які відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні, виконують обов'язки та користуються правами, встановленими законодавством для військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України, з обмеженнями, передбаченими цим Кодексом.

7. Відпустки, передбачені для військовослужбовців строкової служби, засудженим військовослужбовцям не надаються.

8. Пропозиції, заяви та скарги засуджених військовослужбовців розглядаються у порядку, визначеному законодавством.

Коментар:

Стаття, що коментується, дозволяє визнати, що серед дванадцяти видів покарань кримінальне покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні (далі - ДБ) військовослужбовців має свої властивості та специфіку виконання. Оскільки дане покарання є спеціальним, воно може призначатися лише до військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років. Підставою для тримання засуджених військо службовців у дисциплінарному батальйоні є вирок військового суду, який набрав законної сили

Правовою підставою та умовами виконання вищезазначеного покарання є КВК України, Положення про дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 05.04.94 р. N 139/94, та інші нормативні акти України.

Керівництво ДБ здійснює командуючий військами військового округу (оперативного командування), який забезпечує добір і розстановку кадрів офіцерського складу, контролює режим та умови тримання, організацію праці, бойову підготовку та виховання засуджених.

У зв'язку з тим, що із засудженими, які відбувають покарання у дисциплінарних частинах, повинна проводитися робота, спрямована на їх виправлення і ресоціалізацію, до особового складу цих підрозділів пред'являються підвищені вимоги. Так, посади офіцерського складу та прапорщиків ДБ можуть займати на конкурсній основі найдисциплінованіші, вольові, добре підготовлені військовослужбовці, які мають досвід практичної діяльності у військах не менш як 2 роки.

На посади сержантів і солдатів постійного складу дисциплінарних рот і підрозділів охорони та забезпечення приймають військовослужбовців строкової служби, навчених і відібраних у військових комісаріатах посадовими особами ДБ, або військовослужбовців, які проходять службу за контрактом.

Тривалість служби офіцерів у ДБ не повинна перевищувати: на посаді командира батальйону 5 - 6 років, на інших посадах - 3 - 4 роки. За бажанням офіцерів, за умови їх позитивної атестації, строк служби, як виняток, може бути продовжено до 8 років.

Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" нагляд за додержанням законів у ДБ здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому військові прокурори.

Сутність кримінального покарання у виді тримання в ДБ військовослужбовців полягає в тому, що особи, які відбувають у ньому покарання, у примусовому порядку ізолюються від суспільства (у даному разі, - від іншої маси військовослужбовців).

Ізоляція військовослужбовців, зумовлена утримуванням в ДБ, деякою мірою пов'язана з обмеженням їхніх духовних зв'язків із суспільством, цивільних прав, свободи пересування.

Відбування військовослужбовцем покарання у ДБ має свої правові наслідки - час перебування в ньому не зараховується в строк служби, за винятком випадків, передбачених у законі.

Для відбування засудженими цього покарання в Збройних Силах України засновані спеціальні військово-виправні установи - дисциплінарні батальйони й окремі дисциплінарні роти. Застосування цього покарання до військовослужбовців строкової служби можливо лише за злочини, що не представляють великої суспільної небезпеки, у випадках, передбачених законом, а також у тих випадках, коли суд, з огляду на обставини справи й особистість засудженого, вважатиме доцільним замість позбавлення волі на термін до двох років застосувати направлення до дисциплінарного батальйону на той же строк.

Направлення військовослужбовців, що вчинили злочини, для відбування покарання в дисциплінарний батальйон досить обмежене і можливе тільки по відношенню до рядового і сержантського складу строкової служби. Інші військовослужбовці за вчинені злочини відбувають покарання в установах, які входять до системи ДКВС України.

Військова організація - особливий державний механізм. Вона вимагає виняткової централізації в керуванні, організованості і дисциплінованості всіх її ланок, твердого статутного порядку, який би забезпечував постійну боєготовність і боєздатність військ. Тому кримінальним законодавством визнається злочинним ряд діянь, які, будучи спрямовані винятково проти порядку несення військової служби, заподіюють збиток військовим правовідносинам і загрожують тяжкими наслідками для Збройних Сил України. Ці злочини, які називаються військовими, вимагають у ряді випадків і специфічного впливу на осіб, що їх вчинили: виникає необхідність виховання таких правопорушників не тільки як громадян, але і як воїнів. Це визначає наявність в українському кримінальному законодавстві специфічного військового покарання - направлення до дисциплінарного батальйону і створення в Збройних Силах спеціальної військово-виправної установи, призначеної для його виконання.

Покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні має ряд характеристик, загальних із позбавленням волі. Зокрема, особи, що відбувають це покарання знаходяться постійно, впродовж усього строку відбування покарання, в умовах суворого нагляду і виводяться на роботу під конвоєм.

Строк покарання у виді направлення до дисциплінарного батальйону співвідноситься із строком покарання у виді позбавлення волі 1:1 і у випадку вчинення декількох злочинів, за одне з яких судом призначене покарання у виді позбавлення волі, а за інші направлення до дисциплінарного батальйону, покарання за сукупністю злочинів призначається за правилами ст. 72 КК України. При цьому при додаванні покарань одному дню тримання у дисциплінарному батальйоні відповідає один день позбавлення волі.

Те ж саме має місце і при здійсненні особою, що відбуває покарання в дисциплінарному батальйоні, нового злочину, за яке вона засуджується до позбавлення волі: при додаванні покарань у виді позбавлення волі і направлення до дисциплінарного батальйону одному дню тримання у дисциплінарному батальйоні відповідає один день позбавлення волі.

З цього, однак, не випливає, що тримання в дисциплінарному батальйоні є різновидом (своєрідним видом) позбавлення волі. Направлення до дисциплінарного батальйону - самостійний вид кримінального покарання, порівняно більш м'який, ніж позбавлення волі.

Після відбуття покарання у дисциплінарному батальйоні ці особи направляються до своїх військових частин для продовження служби. І хоча за загальним правилом строк відбування покарання в дисциплінарному батальйоні до строку дійсної військової служби не зараховується, він може бути за певних умов, зазначених у законі, зарахований до строку служби особам:

- які опанували військовою спеціальністю, добре знають і точно виконують вимоги статутів Збройних Сил України і бездоганно несуть службу після звільнення з дисциплінарної частини;

- звільненим із дисциплінарної частини після того, як їх однолітки звільнені в запас, якщо вони, відбуваючи покарання, твердо встали на шлях виправлення, виявили високу дисциплінованість і чесне відношення до праці та навчання.

Право вирішення цього питання надано головнокомандуючим видами Збройних Сил, командуючим військами військового округу, округу ППО, чи флотом або окремою армією за клопотанням командирів військових частин, у яких проходять службу особи після звільнення з дисциплінарного батальйону і командирів дисциплінарних частин (по відношенню до осіб, однолітки яких звільнені в запас).

Як показує практика, переважній більшості осіб строк відбутого в дисциплінарних частинах покарання зараховується до строку дійсної військової служби.

Найважливішою юридичною ознакою, яка відрізняє дане покарання від позбавлення волі, є те, що особи, які відбули покарання в дисциплінарному батальйоні або достроково звільнені з нього, визнаються такими, що не мають судимості, а достроково звільнені з нього (визнаються такими, що не мають судимості після закінчення строку невідбутої частини покарання).

Зрозуміло, що дисциплінарний батальйон (окрема дисциплінарна рота), будучи спеціальною військовою частиною, характеризується низкою особливостей, обумовлених її призначенням як військово-виправної установи, у якій утримуються особи, що скоїли злочини. Тому в цих частинах установлюється певний режим, пов'язаний з обмеженням деяких особистих прав і свобод засуджених і який містить у собі, як і всяке покарання, елементи кари.

Але в цілому дисциплінарний батальйон, будучи військовою частиною, не є місцем позбавлення волі. Ізоляція ж засуджених у дисциплінарній частині і властиві цьому покаранню елементи кари обумовлені необхідністю поставити засуджених в умови суворої військової дисципліни й порядку і в цих рамках здійснити по відношенню до них виправний вплив, для того, щоб вирішити задачу їхнього виправлення у дусі чесного відношення до праці і служби, точного виконання законів, військової присяги, військових статутів, наказів начальників, а також попередження вчинення ними нових злочинів.

Покарання у виді направлення до дисциплінарного батальйону впродовж багатьох років зарекомендувало себе як ефективний засіб виправлення військовослужбовців строкової служби, які вчинили злочини, що не представляють великої суспільної небезпеки.

Строк відбування покарання в ДБ обчислюється з моменту, зазначеного у вироку, з урахуванням часу попереднього ув'язнення.

До ДБ засудженого направляють після набрання вироком законної сили.

Командир військової частини (начальник гарнізону) надсилає в ДБ через начальника конвою такі документи на засудженого:

- супровідний лист; копію вироку суду та розпорядження про його виконання, а в разі зміни вироку - і копію касаційної ухвали суду;

- обліково-послужну та службову картки і медичну книжку;

- військовий квиток; продовольчий, речовий і грошовий атестати;

- особисті речі та їх опис.

Опис складають у двох примірниках, його підписують командир військової частини (комендант гарнізону) або начальник штабу частини і засуджений, до нього заносять ордени, медалі, нагрудні значки, документи на них, гроші, цінності та інші речі засудженого.

У разі засудження особи в іншому гарнізоні, командир частини, в якій військовослужбовець проходив службу, повинен негайно надіслати начальникові гарнізону чи військовому комендантові за місцем засудження продовольчий, речовий і грошовий атестати та інші документи на цю особу.

Засуджених, яких направляють до ДБ, забезпечують предметами обмундирування, якими вони користувалися, згідно з нормами постачання.

Про прибуття засудженого в ДБ та одержання перерахованих в описі документів і предметів командир ДБ повідомляє командира військової частини, до якої прибув засуджений.

На другому примірнику опису командир ДБ ставить свій підпис, скріплює його гербовою печаткою і через начальника конвою повертає командиру частини, звідки прибув засуджений. Перший примірник опису особистих речей залишається в ДБ.

Гроші та цінності, що належать засудженому, начальник конвою здає до фінансової служби ДБ, де вони зараховуються на особовий рахунок засудженого. Ордени, медалі, нагрудні значки та документи на них зберігають у штабі ДБ в опечатаному сейфі (металевій шафі), а інші особисті речі засудженого - у спеціальному приміщенні.

У ДБ на засуджених ведуть книгу обліку, до якої заносять такі дані:

- прізвище, ім'я та по батькові, рік народження засудженого, дату призову, з якої частини і коли прибув;

- яким судом, за що (склад злочину, стаття Кримінального кодексу) і на який строк засуджено;

- кінець строку покарання; військове звання і яку посаду займав до засудження; сімейний стан та адресу сім'ї;

- найменування прийнятих від засудженого орденів, медалей, нагрудних значків і документів на них; суму прийнятих грошей, найменування (суму) цінних паперів;

- відмітку про прибуття до батальйону (номер і дату повідомлення командира військової частини), коли і куди відбув з ДБ; опис особистих речей засудженого; особову справу.

Засуджених зараховують до списків змінного складу ДБ з дня їх прибуття і тримають за рахунок військових частин, з яких вони прибули.

На роботу і заняття за межі розташування ДБ засуджених виводять у складі відділення чи взводу (із записом про це у книзі виходу та повернення засуджених) під охороною озброєного конвою і командою відповідних командирів.

У виняткових випадках засудженим, які стали на шлях виправлення, може бути дозволено пересування без конвою, якщо цього вимагає характер роботи, яку вони виконують. Дозвіл на пересування без конвою оформляє наказом командир ДБ.

Засуджених звільняють з ДБ за таких підстав:

- після відбуття строку покарання, призначеного вироком суду;

- в силу акту амністії;

- у зв'язку з помилуванням;

- у зв'язку з винесенням судом ухвали або постанови про звільнення від відбування покарання через хворобу, умовно-достроково і за іншими підставами, встановленими законом.

Осіб, звільнених з ДБ, направляють для дальшого проходження служби, як правило, в ті ж військові частини, в яких вони проходили службу до засудження. Командир ДБ повідомляє командира військової частини про відправлення військовослужбовця і надсилає на його адресу службову характеристику цього військовослужбовця.

Звільнені з ДБ одержують такі документи:

- довідку про звільнення;

- обліково-послужну картку;

- військовий квиток;

- медичну книжку;

- продовольчий, речовий та грошовий атестати.

Службову картку і характеристику надсилають до військової частини поштою.

Ордени, медалі, нагрудні значки і документи на них, гроші та цінності, а також інші особисті речі видають звільненому під розписку на описі особистих речей та роздавальній відомості.

Опис особистих речей залишають на зберігання в штабі ДБ, а роздавальну відомість - у фінансовій службі.

Предмети обмундирування та взуття, що стали непридатними до вжитку, замінюють на придатні до носіння.

Звільнених з ДБ забезпечують проїзними документами, грішми для продовольчо-дорожніх потреб або армійським сухим пайком та милом за встановленими нормами.

До військових частин або до місця проживання вони прямують самостійно.

Про прибуття звільненого до військової частини її командир повинен негайно повідомити командира ДБ.