Стаття 113. Листування засуджених до позбавлення волі

1. Засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості.

2. Листування між перебуваючими в місцях позбавлення волі засудженими, які не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації колонії.

3. Кореспонденція, яку одержують і надсилають засуджені до відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягає перегляду.

4. Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

5. Кореспонденція, яку засуджені адресують захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від такого захисника, перегляду не підлягає.

 

Коментар:

 

Стаття, що коментується, передбачає порядок листування засуджених до позбавлення волі. Відповідно до чинного законодавства засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження у їх кількості.

Листування між перебуваючими в місцях позбавлення волі засудженими, які не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації колонії. Кореспонденція, яку одержують і надсилають засуджені, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягає перегляду.

Відправлення засудженими листів і звернень проводиться тільки через адміністрацію установ виконання покарань. З цією метою на території установ вивішуються поштові скриньки, які щоденно відкриваються уповноваженими на те посадовими особами. Засуджені, які тримаються у камерах, передають листи для відправлення представникам адміністрації. Листи опускаються до поштових скриньок або передаються представникам адміністрації в незапечатаному вигляді та в подальшому реєструються інспекторами з перевірки кореспонденції.

Листи, що надійшли на ім'я засудженого після його вибуття з установи, не пізніше триденного строку відправляються за його новим місцезнаходженням. Доплатні листи оплачуються за рахунок адресата.

Листи засуджених, виконані тайнописом, шифром або із застосуванням інших умовностей, а також ті, що мають цинічний характер або відомості, що не підлягають розголошенню, адресату не надсилаються, про що оголошується засудженому, і знищуються.

Пропозиції, заяви і скарги, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та прокуророві, переглядові не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю. Засуджені мають право на звернення до державних і громадських організацій. Звернення, адресовані до цих організацій та на ім'я посадових осіб, адміністрація установ в обов'язковому порядку супроводжує листами. До звернень з питань помилування, а також переведення до інших установ виконання покарань додаються довідки-характеристики на осіб, які їх подали.

Звернення, подані в письмовому вигляді, реєструються у канцелярії установи і не пізніше як у триденний строк відправляються адресатам. Усні звернення реєструються у журналі приймання засуджених з особистих питань. Відповіді про наслідки розгляду звернень оголошуються засудженим під розпис при надходженні, але не пізніше як у триденний строк, і долучаються до особових справ засуджених.

Відшкодування витрат за пересилання звернень проводиться з коштів, які є на особистих рахунках засуджених. Звернення засуджених неповнолітніх, інвалідів першої та другої груп, жінок з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючих жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючих чоловіків, віком понад шістдесят років, і жінок, понад п'ятдесят п'ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також осіб, звільнених від роботи через хворобу, у тому числі хворих на активну форму туберкульозу, пересилаються за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання установ виконання покарань.

Адміністрація установ виконання покарань за заявою засудженого сприяє йому в отриманні від інших державних органів та установ відповідних документів, що стосуються справи, зокрема, судових та інших рішень. У разі надходження до установи цих документів адміністрація надає їх засудженому для зберігання та можливого долучення до звернення до Європейського суду з прав людини.

Конверт з кореспонденцією, що надійшов до засудженого з Європейського суду з прав людини або відправляється до нього, в закритому виді реєструється у журналі обліку кореспонденції осіб, які тримаються в установі. Для підтримання листування з Європейським судом з прав людини та своєчасної відправки необхідних матеріалів у визначені судом терміни засуджені зберігають кореспонденцію при собі.