Безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури грунту, - караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Коментар:

1. За своїм змістом об'єкт і предмет цього злочину аналогічні об'єкту і предмету злочину, передбаченого ст. 239.

Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони, яка включає в себе, зокрема, захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення та від інших несприятливих природних і техногенних процесів. Конкретно цей захист може набувати вигляду проведення зрошувальних, осушувальних, протипаводкових та інших заходів, гіпсування, вапнування, фосфоритування, піскування і глинування ґрунтів, їх дренажу, розчищення від каміння, заліснення ярів, балок, крутосхилів, створення полезахисних лісосмуг, терасування крутих схилів тощо.

Характеристика земель, у т. ч. сільськогосподарського призначення, у порядку ведення державного земельного кадастру дається за такими характеристиками, як товщина гумусового горизонту, вміст гумусу і рухомих поживних речовин, механічний склад ґрунтів, крутизна схилів, еродованість, кам'янистість, засоленість, солонцюватість, кислотність, перезволоженість, заболоченість, забруднення продуктами хімізації сільського господарства і техногенними факторами. Родючість земель (ґрунтів) визначається множинністю чинників - механічним складом, властивостями ґрунтотворної породи, поживним режимом, фізико-хімічними показниками, умовами залягання тощо.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - безгосподарське використання земель; 2) наслідки - тривале зниження або втрата їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту; 3) причиновий зв'язок між діянням і наслідками. Відповідальність за ст. 254 виключається, якщо деградація земель була спричинена не їх безгосподарським використанням, а стихійними природними явищами (землетруси, повені, бурі, селі, карстоутворення, зсуви тощо).

Суть безгосподарського використання земель полягає в тому, що винна особа не виконує або неналежним чином виконує покладений на неї правовий обов'язок захищати землі від шкідливого антропогенного та природного впливу. Зміст охорони земель включає в себе те, що власники землі і землекористувачі, у т. ч. орендарі, зобов'язані здійснювати, зокрема, такі заходи: захист земель від водної та вітрової ерозії, заболочування тощо; рекультивацію порушених земель, підвищення їхньої родючості та поліпшення інших корисних властивостей землі; зняття і перенесення родючого шару ґрунту при проведенні робіт (гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних тощо), пов'язаних з порушенням земель; тимчасову консервацію деградованих сільськогосподарських угідь, якщо іншими способами неможливо відновити родючість ґрунтів.

Крім невиконання або неналежного виконання природоохоронних заходів щодо земель, їх безгосподарське використання може полягати у неправильній експлуатації, знищенні або пошкодженні протиерозійних гідротехнічних споруд (дамб, дренажних систем, каналів тощо), у використанні земель не за цільовим призначенням (наприклад, на землях сільськогосподарського призначення будується промислове підприємство), у порушенні агротехнічних правил, а також економічних та санітарно-технічних вимог щодо розміщення нових і реконструйованих об'єктів, будівель і споруд. Наприклад, це може бути вирощування на одних і тих самих посівних площах однотипних сільськогосподарських культур, що призводить до зменшення поживних речовин у ґрунті, накопичення специфічних хворобливих мікроорганізмів і, як наслідок, до зниження родючості ґрунтів (так звана ґрунтовтома).

До проявів, які негативним чином впливають на родючість ґрунтів, відносять, зокрема, водну і вітрову ерозію (порушення цілісності ґрунтів, яке супроводжується перенесенням землі з одного місця в інше), втрату гумусу (складна органічна природна речовина, яка зумовлює родючість ґрунтів), погіршення структури ґрунту (механічний та хімічний склад, який впливає на фізичні та водні властивості ґрунту). Родючістю ґрунту визнається його здатність задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку. Розрізняють природну та ефективну (набуту в результаті обробки добривами, меліорації тощо) родючість ґрунту. Втрата родючості ґрунту (постійна або тимчасова) означає, що вирощування сільськогосподарських культур на цій земельній ділянці є нерентабельним.

Виведення земель із сільськогосподарського обороту означає припинення їх використання за цільовим призначенням на певний час або назавжди (неможливість вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу тощо). Такий наслідок може бути викликаний не лише втратою родючості ґрунтів, а й іншими процесами - утворенням ярів, зсувів тощо. Консервації підлягають: 1) деградовані землі (з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю ґрунтами тощо); 2) малопродуктивні землі (сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним).

Безгосподарське використання земель, у т. ч. використання земель не за цільовим призначенням, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, непроведення рекультивації порушених земель, яке не потягло наслідків, зазначених у ст. 254, тягне адміністративну відповідальність за статтями 53, 533, 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.

3. Суб'єкт злочину спеціальний. Це особа, на яку нормативними актами або з огляду на виконання службових чи професійних функцій покладено обов'язок дотримуватись правил щодо дбайливого і раціонального використання земель (зокрема, керівники сільськогосподарських підприємств, агрономи, фермери, власники земельних ділянок).

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю.

* * * 

Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. (розділ VI).

Закон України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 р.

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 р.

Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 1958 від 25 грудня 2002 р.

Порядок збирання, використання, поширення інформації про опустелювання та деградацію земель. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 998 від 19 липня 2006 р.

Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 224 від 19 березня 2008 р.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України N 963 від 25 липня 2007 р.

Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення. Затверджене наказом Міністерства аграрної політики України N 51 від 26 лютого 2004 р.

Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Затверджений наказом Держкомзему N 312 від 12 грудня 2003 р.

Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок. Затверджений наказом Держкомзему N 1 від 4 січня 2005 р.

Порядок одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Затверджений наказом Держкомзему N 132 від 19 травня 2005 р.