Стаття 255. Створення злочинної організації

1. Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп - караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

2. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо вона добровільно заявила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю.

Коментар:

1. Безпосереднім об'єктом злочину є безпека особи, суспільства і держави від діяльності злочинних організацій.

2. У статті 255 вид злочинної організації не конкретизовано, це може бути будь-яка організація, яка підпадає під ознаки загального поняття злочинної організації, визначеного в ч. 4 ст. 28 (див. коментар до цієї статті). Жодних інших додаткових ознак (озброєність, спеціальна мета створення та діяльності тощо) закон у даному випадку не передбачає.

Відповідальність за ст. 255 настає за умови, що перед злочинною організацією ставиться мета вчинення принаймні двох тяжких або особливо тяжких злочинів. Це випливає зі співставлення диспозиції цієї статті та ч. 4 ст. 28. Існуюча невідповідність між ними має вирішуватися на користь норми, яка передбачена статтею Загальної частини КК.

Стаття 255 містить загальну норму, яка передбачає відповідальність за участь в організованій злочинній діяльності. Це означає, що за цією статтею настає відповідальність за дії, пов'язані з функціонуванням злочинної організації тоді, коли такі дії не охоплюються жодною з передбачених КК спеціальних норм про окремі види злочинних організацій (банду - ст. 257, терористичну організацію - ст. 2583, не передбачені законом воєнізовані або збройні формування - ст. 260, змову про насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади - ч. 1 ст. 109).

3. З об'єктивної сторони злочин може виражатися у таких діях:

1) створення злочинної організації;

2) керівництво злочинною організацією;

3) участь у злочинній організації;

4) участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;

5) організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів та умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп.

Стисло такі діяння можна назвати консолідацією організованої злочинної діяльності.

Під створенням злочинної організації слід розуміти дії, спрямовані на виникнення злочинної організації. Такі дії включають підшукування співучасників, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, створення плану, визначення способів його виконання. Основною метою організатора є утворення стійкого об'єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв'язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування його структурних частин. Особа, яка створила злочинну організацію, у майбутньому може й не бути її керівником чи учасником.

Керівництво злочинною організацією передбачає виконання організаційно-розпорядчих функцій стосовно організації в цілому чи її структурних підрозділів. Про поняття створення (утворення) злочинної організації та керівництво (керування) нею див. також коментар до статей 27 і 28.

Участь у злочинній організації передбачає перебування у складі злочинної організації. Особа стає учасником злочинної організації з моменту її утворення (якщо вона належить до кола осіб, з яких первісно виникає організація) або ж відтоді, коли інші учасники дали згоду на прийняття її до вже існуючої організації. Участь у злочинній організації означає виконання в інтересах такої організації різноманітних дій, здійснення частини функцій організації. Учасник виконує дії в інтересах організації разом з іншими її учасниками чи самостійно, на його потенційне сприяння розраховують уся організація та окремі її члени. Він може виступати як виконавець окремих злочинів, планувати їх, здійснювати допоміжні дії, виконувати окремі доручення керівників організації.

Консолідація організованої злочинної діяльності, тобто згуртування діяльності окремих злочинних організацій та організованих груп для посилення їх діяльності, полягає в різноманітних діях, спрямованих на проведення зустрічей представників таких об'єднань. Це, зокрема, пропозиція про проведення таких зустрічей та запрошення на них учасників; встановлення часу і місця їх проведення; визначення кола питань, які підлягають обговоренню й узгодженню; здійснення розпорядчих повноважень у ході зустрічей - встановлення черговості виступів, визначення порядку вирішення питань, підготовка проектів рішень, узгодження спорів; надання приміщень, транспорту, засобів зв'язку, охорона зустрічей тощо.

4. Суб'єкт злочину загальний. Особа віком від 14 до 16 років може нести відповідальність лише за окремі злочини, вчинені у складі такої організації (наприклад, за грабіж, заподіяння тяжкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження).

5. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного із діянь, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 255.

Статтею 255 не охоплюється вчинення в складі злочинної організації злочинів, передбачених іншими статтями Особливої частини КК. Якщо такі злочини вчинені цією злочинною організацією, то скоєне слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 255 та відповідними частинами статей Особливої частини КК, які передбачають форму співучасті, найбільш близьку до злочинної організації (вчинення злочину організованою групою, а якщо це не передбачено - то групою осіб за попередньою змовою тощо).

6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що організація, яку він створює, якою керує, у якій чи у злочинах, вчинюваних якою, бере участь, є злочинною, або що його діяльність полягає в консолідації організованої злочинної діяльності, передбачає, що його дії створюють загрозу громадській безпеці, і бажає настання таких наслідків.

7. Частиною 2 ст. 255 передбачено спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці особи, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 255. Умовами такого звільнення за законом є:

1) наявність добровільної заяви зазначеної особи про створення злочинної організації або участь у ній, що передбачає повідомлення, вчинене за власною волею, з будь-яких мотивів, у будь-який спосіб відповідним органам влади про створення, існування такої організації та його участь у ній. При цьому не має значення, чи відомо про цю злочинну організацію органам влади і чи знає про таку їх поінформованість винний. Повідомлення, яке слугує підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, має бути достатньо повним, стосуватися не лише (як про це прямо зазначено в законі) факту створення організації, а й інших обставин, пов'язаних з організованою злочинною діяльністю, - про місце перебування, склад учасників, керівництво, методи діяльності, прийоми конспірації, зв'язки, свою роль у ній, про місце й час проведення зустрічі представників злочинних організацій тощо. Адже без повідомлення таких даних навряд чи можливе виконання другої умови звільнення, зазначеної в ч. 2 ст. 255;

2) активне сприяння розкриттю злочинної діяльності, яке полягає у допомозі працівникам правоохоронних органів у нейтралізації діяльності злочинної організації чи усуненні наслідків зустрічі представників злочинних організацій або організованих груп. Насамперед вона полягає в наданні повної і достовірної інформації про злочинну організацію чи сходку, даванні правдивих показань у ході допитів та проведення інших слідчих дій. Водночас закон для звільнення від кримінальної відповідальності не вимагає від колишніх учасників організованої злочинної діяльності вчинення інших дій, зокрема відшкодування шкоди для потерпілих, участь в оперативній розробці злочинних організацій, які продовжують діяти;

3) особа не є організатором або керівником злочинної організації, тобто вона є лише рядовим учасником цієї організації або учасником вчинюваних нею злочинів, не створювала таку організацію, не входила раніше до її керівництва тощо. Про поняття організатора злочинної організації див. ст. 27 і коментар до неї.

Для застосування ч. 2 ст. 255 потрібна сукупність зазначених умов.

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 255 застосовується незалежно від того, чи припинена компетентними державними органами діяльність злочинної організації, про яку повідомила особа, або чи відвернуте зібрання представників злочинних організацій або організованих груп. Адже вирішення питань, які визначають правовий статус конкретної особи, не може ставитися в залежність від ефективності роботи державних органів, їх окремих працівників. Наявність умов, передбачених ч. 2 ст. 255, не виключає звільнення від кримінальної відповідальності на підставі норм Загальної частини КК, зокрема у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності або на підставі закону про амністію.

8. Частина 2 ст. 255 не застосовується у випадку вчинення особою інших злочинів, пов'язаних з діяльністю злочинних організацій, зокрема бандитизму. Хоча норма, передбачена ст. 255, є загальною, нею не охоплюються випадки звільнення за злочини, передбачені відповідними спеціальними нормами. На користь такого тлумачення свідчить закон, який звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці учасників конкретних видів злочинних організацій передбачив у статтях, які регламентують відповідальність за участь у їх діяльності (ч. 2 ст. 2583, ч. 6 ст. 260). Зазначена правова норма також не поширюється на окремі злочини, вчинені учасниками злочинних організацій, - проти життя та здоров'я особи, проти власності тощо. Тобто звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 255 не означає автоматичного звільнення від відповідальності за посягання, передбачені іншими статтями Особливої частини КК.

* * *

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 13 від 23 грудня 2005 р. "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями" (пункти 1 - 8).