1. Незаконне введення будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Ті самі дії, якщо вони призвели до наркотичної залежності потерпілого або вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306 - 312 та 314 - 318 цього Кодексу, або вчинені щодо двох чи більше осіб, або якщо вони заподіяли середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому, -  караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебуває в безпорадному стані, чи вагітної жінки, або якщо вони були пов'язані з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також якщо внаслідок таких дій настала смерть потерпілого, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Коментар:

1. Об'єктом злочину є здоров'я чи життя особи.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується незаконним введенням будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі.

Злочин вчиняється шляхом застосування фізичного або психічного насильства, обману чи з використанням безпорадного стану потерпілого. Такими діями можуть бути утримання потерпілого силоміць та введення в його організм наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів шляхом ін'єкції, залякування потерпілого застосуванням до нього фізичного насильства, якщо він відмовиться від введення в його організм наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів, повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин, що вводить його в оману стосовно певних фактів і дає змогу винному ввести в його організм зазначені засоби або речовини.

Знаряддям вчинення злочину є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги. Про їх поняття див. Загальні положення до цього розділу.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли в організм іншої особи проти її волі введено будь-яким способом наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналоги.

3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Особливістю складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 314, є те, що у разі незаконного введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, внаслідок чого настала смерть потерпілого, воно характеризується змішаною формою вини (про поняття цієї форми вини див. коментар до ст. 23). При цьому дії винного мають характеризуватися прямим умислом щодо протиправного насильницького введення в організм людини зазначених засобів або речовин і необережним ставленням до можливих наслідків таких дій - заподіяння смерті потерпілому. Вони повністю охоплюються ч. 3 ст. 314 і додаткової кваліфікації за ст. 119 (вбивство через необережність) не потребують.

Якщо ж умисел винного був спрямований на позбавлення потерпілого життя, злочинні дії підлягають кваліфікації за ч. 1 або відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 та ч. 2 або ч. 3 ст. 314.

Настання смерті потерпілого може бути інкриміноване винному лише за умови, що смерть сталася саме внаслідок незаконного введення в організм людини проти її волі наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

При заподіянні потерпілому середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження (ч. 2 ст. 314) ставлення винного до наслідків може бути як умисним, так і необережним.

5. Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306 - 312 та 314 - 318 КК; 3) щодо двох чи більше осіб, а так само, якщо його вчинення: 4) призвело до наркотичної залежності потерпілого або 5) заподіяло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому (ч. 2 ст. 314).

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, а про поняття середньої тяжкості і тяжкого тілесного ушкодження - статті 121 і 122 та коментар до 121, 122. Вказані у ч. 2 ст. 314 тілесні ушкодження мають бути наслідком впливу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Заподіяння потерпілому зазначених тілесних ушкоджень у разі насильства, яке є способом примушування, що застосовується винним з метою подолати опір потерпілого, знаходиться за межами коментованого складу злочину і потребує додаткової кваліфікації за статтями 121, 122 або 125.

Пленум Верховного Суду України під наркотичною залежністю розуміє стан особи, який характеризується хворобливою пристрастю до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, що виникла внаслідок їх незаконного введення в її організм. Таке розуміння наркотичної залежності видається дещо некоректним. Наркотична залежність - це стан, що є притаманним для хворих на наркоманію. Про поняття наркоманії див. коментар до ст. 96. Вирішуючи питання про те, чи призвело до наркотичної залежності потерпілого незаконне введення в його організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, потрібно виходити як з обставин справи, так і з висновку експерта.

Незаконне введення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів двом і більше особам має охоплюватися єдиним умислом винного і вчинятись, як правило, в одному й тому ж місці та без значного розриву в часі. Якщо ці дії були вчинені в різні проміжки часу і не охоплювалися єдиним умислом, має місце повторність злочину. У разі, коли одному з потерпілих введено наркотичні засоби чи психотропні речовини, а щодо іншого зробити це не вдалося з причин, що не залежали від волі винного, вчинене підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 314 та за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 314.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) щодо неповнолітнього; 2) щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані; 3) щодо вагітної жінки, а так само, якщо: 4) він був пов'язаний із введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, або 5) внаслідок таких дій настала смерть потерпілого (ч. 3 ст. 314).

Використання безпорадного стану потерпілого як кваліфікуюча ознака цього злочину наявна в тих випадках, коли особа за своїм фізичним або психічним станом була неспроможна розуміти характер та наслідки вчинюваних щодо неї дій або чинити опір (через малолітній вік, фізичні вади, розлад психічної діяльності, хворобливий або непритомний стан тощо). Для визначення незаконного введення таким, що вчинене з використанням безпорадного стану, не має значення, винний сам довів потерпілого до такого стану, чи останній виник незалежно від його дій.

Про поняття особи, яка перебуває в безпорадному стані, див. коментар до ст. 67, про поняття особливо небезпечних наркотичних засобів чи психотропних речовин - Загальні положення до цього розділу, а про поняття неповнолітнього і вагітної жінки - коментар до статей 315 і 115.

* * *

Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 15 лютого 1995 р.

Інструкція про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини. Затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України N 306/680/21/66/5 від 10 жовтня 1997 р.

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 4 від 26 квітня 2002 р. "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів".