Основними завданнями моніторингу земель є прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів.

Коментар:

Коментована стаття регулятивного значення не має. Втім, у будь-якому разі, завдання моніторингу земель визначені у ній не зовсім коректно.

Ведучи мову про "завдання" (в множині), законодавець чомусь навів лише одне завдання - прогноз наслідків деградації земельних ділянок (тобто погіршення властивостей, якостей земель внаслідок негативних явищ природного чи техногенного характеру).

На наш погляд, завдання моніторингу полягають також у прогнозуванні самих негативних явищ, що можуть спричинити деградацію земель внаслідок водної чи вітрової ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення, закислення, заболочення, ущільнення ґрунтів, забруднення земель промисловими відходами та хімічними речовинами тощо.

Необхідність здійснення відповідного прогнозування підкреслювалася у ряді загальнодержавних (національних) та регіональних програм, зокрема, в Загальнодержавній програмі розвитку водного господарства, затв. Законом України від 17.01.2002, Комплексній програмі захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь в Україні у 2001 - 2005 роках та прогнозом до 2010 року, схваленій постановою КМУ від 26.07.2000 N 1173, Комплексній програмі розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у 2001 - 2005 роках та прогнозом до 2010, схваленій постановою КМУ від 16.11.2000 N 1704, Комплексній програмі ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України, затв. постановою КМУ від 15.02.2002 N 160, Загальнодержавній програмі поводження з токсичними відходами, затв. Законом України від 14.09.2000.