?Фізична особа отримала у 2008 р. іпотечний житловий кредит для будівництва квартири, яке планується закінчити у 2010 р. Чи може за таких обставин фізична особа одержати у 2009 р. податковий кредит по процентах, сплачених за іпотечним кредитом у 2008 р.?

Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (зі змінами та доповненнями) платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку, яка розраховується за правилами, встановленими ст. 10 цього Закону. 

Відповідно до визначення, наведеного у п. 1.5 ст. 1 Закону № 889-IV, іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається фізичній особі строком не менше п'яти повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу.

Житлом фізичної особи відповідно до ст. 379 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями) є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Згідно з п. 2 ст. 331 цього Кодексу право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV (зі змінами та доповненнями) іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Право у платника податку щодо податкового кредиту на іпотеку виникає у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання (п. 10.1 ст. 10 Закону № 889-IV).

Таке визначення здійснюється платником податку самостійно, зокрема шляхом реєстрації (внесення відомостей до паспортного документа такого платника податку) об'єкта житлової іпотеки його місцем проживання відповідно до норм Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. № 1382-IV (лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності «Щодо оподаткування доходів фізичних осіб» від 12.02.2007 р. № 06-10/10-138).

Отже, в цій ситуації платник податку не має законодавчих підстав одержати у 2009 р. податковий кредит по процентах, сплачених за іпотечним кредитом у 2008 р.

 Матеріал підготовлено За сприяння Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України

«Вісник податкової служби України», вересень 2009 р., № 36