15 січня поточного року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-VI (далі - Закон № 4176-VI), який є ще одним кроком на шляху покращення вітчизняного процесуального законодавства.

Встановлено присічні строки апеляційного та касаційного оскарження судових рішень прокурором, органами державної влади та місцевого самоврядування. Для останніх (незалежно від причин поважності пропуску відповідного строку) можливість апеляційного оскарження обмежується одним роком з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, а касаційного оскарження - одним роком з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

Вважаємо встановлення такого обмеження цілком позитивним.

Зокрема, в практиці нашої компанії були непоодинокі випадки оскарження органами прокуратури (які не приймали участі в розгляді справи в суді першої інстанції) судових рішень і через два - три роки після їх прийняття. Досить часто такі апеляційні скарги задовольнялись лише з формальних підстав. Відтак, дана норма гарантує дотримання принципу загальнообов'язковості судового рішення, непорушності та беззаперечного його виконання.

Встановлено часові рамки, протягом яких можна звернутись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Так, відповідно до змін, внесених до ст. 113 ГПК України, ст. 362 ЦПК України та ст. 247 КАС України, вказана заява так само може бути подана лише протягом одного місяця від дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду рішення, проте не пізніше трьох років від дня набрання судовим рішенням законної сили.

Встановлення вказаного строку, з одного боку, встановлює перепони для зловживання учасниками своїми процесуальним правами та перегляду (скасування) рішення суду по закінченню терміну після його прийняття.

Проте таке обмеження позбавить сторони (осіб, які беруть участь у справі) одного із шляхів захисту своїх прав та інтересів у тому випадку, якщо нововиявлені обставини виникнуть після закінчення присічного строку для звернення із заявою або в особи були об'єктивні причини, що не дозволяли подати заяву своєчасно, адже Закон не передбачає можливість поновлення (чи продовження) даного строку.

При цьому відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4176-VI щодо судових рішень, з моменту набрання законної сили якими до дня набрання чинності цим Законом включно пройшло три або більше років, заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами можуть бути подані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Якщо на момент набрання чинності даного Закону строк, що залишився до досягнення трирічного строку з моменту набрання рішенням законної сили, є меншим, ніж три місяці, то він продовжується до трьох місяців.

Суддя, який брав участь у розгляді справи, не зможе брати участі у перегляді за нововиявленими обставинами рішення, прийнятого за його участі.

Більшість юристів оцінюють таке нововведення як позитивне, оскільки воно безумовно зменшує перелік підстав, що можуть ставити під сумнів об'єктивність та упередженість судді при перегляді рішення.

Однозначно з такою позицією не можу погодитись. Адже необхідно враховувати, що нововиявлені обставини за своєю природою є даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, при умови, що такі дані існували на момент прийняття рішення, проте не були відомі на час вирішення справи. Отже, має місце об'єктивна причина прийняття первинного рішення з обставин, що не залежать безпосередньо від судді. Але мова не йде, наприклад, про неправильне застосування (чи незастосування) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відтак, вважаю, що при перегляді рішення за нововиявленими обставинами є більшим ризик скасування новим суддею первинного рішення не у зв'язку із такими обставинами, а в силу іншого застосування Закону.

Деталізовано порядок відкриття апеляційного та касаційного провадження у цивільному та адміністративних процесах. Так, відповідні норми доповнені положеннями, згідно з якими апеляційна (касаційна) скарга залишається без руху, зокрема, у випадку, якщо вона подана після закінчення строків оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного (касаційного) суду із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо ж таку заяву не буде подано своєчасно чи вказані підстави для поновлення строку оскарження будуть визнані неповажними, то у відкритті апеляційного (касаційного) провадження буде відмовлено. Наявність такої відмови виключає можливість відкриття апеляційного (касаційного) провадження при повторному зверненні зі скаргою.

У запровадженні такого порядку вбачається більше позитивних моментів, адже він безперечно направлений на обмеження шляхів зловживання учасниками своїми процесуальними правами.

Крім змін до процесуальних кодексів, Законом № 4176-VI внесено зміни також до Цивільного кодексуУкраїни щодо строків позовної давності.

Зі ст. 258 даного Кодексу (яка встановлює спеціальні строки позовної давності) виключено частини 3 та 4. Тепер до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману, а також до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину застосовуватиметься загальний строк позовної давності у три роки. Аналогічний строк позовної давності тепер застосовується й до вимоги власника (іншої особи) про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності чи інше речове право.

ВИСНОВОК:

Наскільки ж позитивними (чи навпаки) є зміни, внесені Законом № 4176-VI, звичайно, покаже практика. Наразі можна однозначно зауважити, що в суддів у найближчі місяці збільшиться обсяг роботи завдяки змінам у частині строків перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

"ЮРИСТ & ЗАКОН" від 14.02.2012 № 07