Стаття 121. Управління повним товариством

1. Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників.

2. Кожний учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів.

3. Кожний учасник повного товариства, незалежно від того, чи уповноважений він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ товариства. Відмова від цього права чи його обмеження, зокрема за домовленістю учасників товариства, є нікчемною.

 

Коментар:

 

1. Важливість особистого елемента учасників в повному товаристві обумовлює загальне правило управління його діяльністю - за спільною згодою всіх учасників. Але у випадках, передбачених засновницьким договором, рішення можуть прийматися більшістю голосів учасників.

 

Управління справами товариства необхідно відрізняти від ведення справ товариства, яке передбачене ст. 122 ЦК України (дивитись коментар до статті 122 цього Кодексу).

 

2. За загальним правилом кількість голосів визначається по кількості учасників незалежно від розміру та форми внеску: кожен учасник повного товариства має один голос. Проте засновницьким договором може бути передбачено, що кількість голосів визначається в залежності від кількісного і якісного складу внеску учасника. В цьому випадку правила підрахування голосів будуть інші.

 

Ст. 121 ЦК України не визначає, в якому порядку повинні прийматися рішення учасниками повного товариства (в порядку скликання всіх учасників, письмовим повідомленням, опитуванням, шляхом видачі бюлетенів тощо) і як вони повинні бути оформлені. Тому доцільно було б цей порядок передбачати в засновницькому договорі повного товариства.

 

3. Відповідно до засновницького договору ведення справ товариства може бути доручено окремим учасникам (ст. 122 ЦК України). Але такий порядок не позбавляє права інших учасників бути ознайомленими з угодами, укладеними товариством, звітністю тощо. Тому ні для кого з учасників не може бути комерційною таємницею діяльність товариства. Порядок звернення за наданням такої інформації, сам порядок надання, наслідки порушення цього права ЦК України не передбачає. Тому доцільно було визначити такий порядок в засновницькому договорі товариства.

 

Відмова від права на отримання вказаної інформації чи його обмеження, зокрема за домовленістю учасників товариства, є нікчемною.