1. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою.

2. Реєстрація шлюбу через представника не допускається.

Коментар:

1. Законодавче закріплення обов'язку нареченого та нареченої бути присутніми під час реєстрації шлюбу є невипадковим. Під час реєстрації шлюбу працівник органу реєстрації актів цивільного стану повинен ще раз переконатися в тому, що не існує перешкод для реєстрації шлюбу. Працівник оголошує прізвища, імена та по батькові наречених та пропонує присутнім повідомити про обставини, що унеможливлюють реєстрацію шлюбу, які їм відомі. Працівник, який здійснює реєстрацію шлюбу, повинен перевірити, чи усвідомлюють наречені значення своїх дій, чи не перебувають наречені в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Працівник, який здійснює реєстрацію шлюбу, повинен встановити чи дійсно наречені мають внутрішнє переконання щодо вступу в шлюб, чи базується це внутрішнє переконання на їх добрій волі, чи воно виникло внаслідок примусу. Особи в підтвердження вільної згоди зареєструвати шлюб відповідають усною заявою та підкріплюють висловлену усно згоду підписами в актовій книзі.

2. На відміну від процедури подання заяви про реєстрацію шлюбу, процедура реєстрації шлюбу не передбачає можливості діяти через представника. Така позиція законодавця зумовлена тим, що під час реєстрації відбувається третій етап перевірки даних заявлених нареченими даних про можливість та бажання зареєструвати шлюб. Цілком зрозуміло, що тільки наречені можуть підтвердити або спростувати ці дані, оскільки представник може і не знати про наявність внутрішньої волі або її відсутність зареєструвати шлюб та про мотиви, які спонукають наречених до реєстрації шлюбу.

Порушення вимоги ст. 34 СК тягне за собою наслідки, передбачені ст. 48 СК, а саме визнання шлюбу неукладеним (дивись коментар до ст. 48 СК).