1. Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається.

2. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

Коментар:

1. За час дії шлюбного договору жодна із сторін не має права в односторонньому порядку відмовлятися від його умов. Заборона односторонньої відмови від договору є запорукою забезпечення стабільності договірних сімейних відносин. Одностороння відмова від договору допускається лише у випадках та на умовах, визначених договором або законом.

2. Відмова від шлюбного договору, як і від будь-якого іншого договору, можлива за наявності взаємної згоди подружжя, що відповідає принципу свободи договору. Зміст коментованої статті слід розуміти як право відмови від шлюбного контракту не лише особами, що вже перебувають у шлюбі, а й особами, які подали заяву про його реєстрацію (ст. 92 СК України). Отже зазначені особи мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від договору, навіть у тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Оскільки для укладення шлюбного договору закон передбачає письмову форму і нотаріальне посвідчення (ст. 94 СК України), то і відмова від цього договору матиме правове значення лише при дотриманні сторонами вказаної форми.

Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін (ч. 4 ст. 214 ЦК України). Отже сторонам варто зазначити у шлюбному договорі правові наслідки можливої відмови від нього. Зважаючи на диспозитивний характер ч. 2 коментованої статті, сторонам також слід визначити й момент припинення прав та обов'язків, що встановлюються шлюбним договором: чи то з моменту його укладення, чи з дня подання нотаріусу заяви про відмову від нього.