1. У разі смерті жінки, яка вважала себе матір'ю дитини, факт її материнства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту материнства приймається судом, якщо запис про матір дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього Кодексу.

2. Заява про встановлення факту материнства може бути подана батьком, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Коментар:

Факт материнства встановлюється в порядку окремого провадження. Відповідно до ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Встановлення факту материнства тягне для особи, яка звертається з такою заявою відповідні юридичні наслідки.

Встановлення факту материнства можливе лише за наявності наступних підстав:

1. Смерть жінки, яка вважала себе матір'ю дитини (оголошення її померлою).

2. Запис про матір дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини другої статті 135 Кодексу (батьки дитини невідомі, запис про них у Книзі реєстрації народжень провадиться за рішенням органу опіки та піклування).

При вирішенні даного спору суди мають керуватися вимогами постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" та постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 (зі змінами і доповненнями) "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення".

Ч. 2 коментованої статті визначає коло суб'єктів, які мають право звернутися до суду з заявою про встановлення факту материнства. Заява про встановлення факту материнства може бути подана батьком, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

При розгляді справи про встановлення факту материнства може виникнути питання про наявність спору про право. В такому разі слід керуватися ч. 6 ст. 235 ЦПК України (якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах).

Закон не передбачає можливості встановлення факту материнства у разі визнання особи безвісно відсутньою. Однак, за аналогією закону ми не виключаємо можливості розгляду цього питання за правилами ст. 132 СК України. Заявниками у даній справі є особи, перераховані у ч. 2 ст. 132 СК України, а заінтересованою особою - орган опіки та піклування.